високий відсоток незадовільних результатів хірургічного лікування хронічних анальних тріщин (ХАТ), низькі показники якості життя та потребу в післяопераційній (п/о) реабілітації таких пацієнтів, метою роботи було поліпшити результати хірургічного лікування ХАТ завдяки оптимізації ведення раннього п/о періоду. Нами обстежено 68 пацієнтів на ХАТ. В основній групі в п/о періоді, починаючи з 2-ої доби, проводили внутрішньотканинний електрофорез від 3 до 5 разів із розчином «Діоксизоль®-Дарниця» густиною струму 0,05 мА/см 2 , експозиція 60 хвилин, у контрольнійзастосовували стандартні методи ведення п/о періоду. Інтенсивність больового синдрому суттєво зменшувалася вже з третьої доби після операції у пацієнтів, яким з 2-ої п/о доби проводили сеанси гальванізації, також упродовж усього терміну раннього п/о періоду, рівень болю був завжди суттєво нижчим, ніж у хворих контрольної групи. Якщо на першу добу після операції усі хворі потребували знеболювання, при цьому значна частина отримувала наркотичні анальгетики, то на третю добу лише 4 (11,43 %) хворих основної групи отримували знеболення, на відміну від усіх пацієнтів (100 %) контрольної групи, а на четверту добу основна група не потребувала знеболення, коли в контрольній групі 28 хворих (84,85%) ще застосовували знеболення. Оцінюючи п/о період та віддалені результати лікування, за всіма критеріями ефективність лікувальної тактики у основній групі є вищою. Зокрема, рецидив тріщини траплявся в 2,32 раза частіше у контролі. Також вдалося скоротити на 2,66 доби термін повного загоєння рани. Використання внутрішньотканинного електрофорезу у пацієнтів у ранньому п/о періоді після хірургічного лікування ХАТ підвищує ефективність лікування на 31%, в 1,2-1,3 рази покращує усі показники якості життя пацієнтів, сприяє швидкому відновленню післяопераційного лікування, зменшує частоту ранніх та пізніх п/о ускладнень. Ключові слова: хронічна анальна тріщина, внутрішньотканинний електрофорез, післяопераційний період.
