У цій статті наведений стислий теоретичний огляд феномену прогностичної компетентності та часової перспективи особистості. Зазначено, що взаємодія із часом є фундаментальною характеристикою людського буття, як об'єктивного, так і суб'єктивного. Часова перспектива є тим особистісним концептом, що виникає з когнітивних процесів та розділяє життєвий досвід людини на тимчасові рамки минулого, теперішнього й майбутнього, а також виражає таку систему особистісних смислів, яка дозволяє створити узгоджену координату для життя. Прогностична компетентність може бути означена як властивість особистості, її стійка характеристика, яка фіксує рівень розвитку антиципаційної спроможності та являє собою певний стан системи внутрішніх ресурсів людини, що забезпечують успішність в прогностичній діяльності. При цьому ця спроможність є здатністю суб'єкта діяти й приймати рішення з певним часово-просторовим випередженням щодо очікуваних, майбутніх подій, відтак бачення ситуації постає як певний контроль над майбутніми подіями.Було виявлено існування значущих від'ємних зв'язків між прогностичною компетентністю, її видами та формами часової орієнтації (негативне минуле, теперішнє гедоністичне, теперішнє фаталістичне). Встановлено, що в кореляційно-регресійній моделі два з пояснювальних факторів від'ємно корелюють із прогностичною компетентністю (орієнтація на теперішнє фаталістичне та теперішнє гедоністичне), а один -додатно (орієнтація на майбутнє), при цьому найбільшою прогнозуючою силою в ієрархії змінних виступає саме часова перспектива у формі орієнтації на майбутнє, що підтверджує припущення стосовно того, що часова перспектива може виступати одним із чинників розгортання прогностичної компетентності особистості.Ключові слова: прогностична компетентність, антиципаційні здібності, часова перспектива, орієнтація на майбутнє, ймовірнісне прогнозування, особистість.This article provides a brief theoretical overview of the phenomenon of personality predictive competence and time perspective. It's noted that interaction with time is a fundamental characteristic of human existence, both objective and subjective. Temporal perspective is a personal concept that arises from cognitive processes and divides a person's life experience into time frames of past, present and future, and also expresses a system of personal meanings that allows you to create a coherent coordinate for life. Prognostic competence can be defined as a property of personality, its stable characteristic, which fixes the level of development of anticipatory ability and represents a certain state of the system of internal human resources that ensure success in prognostic activity. In this case, this ability is the ability of the subject to act and make decisions with a certain temporal and spatial anticipation of expected, future events, so the vision of the situation appears as a certain control over future events.There were significant negative links between prognostic competence, its types and forms of temporal orientation (negative past, present hedonistic, present fat...
