Проаналізовано існуючий науково-методологічний апарат, який розроблено у відомствах сектору безпеки і оборони на предмет його застосування в штабах органів управління Державної прикордонної служби України та дослідницьких організаціях. Методологія оцінювання загроз CIRAM 2.0, яка використовується у Державній прикордонній службі України, може бути доповнена методикою, що ґрунтується на застосуванні методу кортежів. Для реалізації методології оборонного планування, на етапі оцінювання сценарію та ситуацій що їх складають, рекомендується використовувати метод аналізу ієрархії. У якості методів стратегічного аналізу для визначення напрямів розвитку частин та підрозділів Державної прикордонної служби України, обґрунтування їх завдань, адекватними методами є SWOT – аналіз та Q – аналіз, вхідні дані яких готуються з використанням методів кортежів, аналізу ієрархій та з використанням методології CIRAM 2.0. В роботі органів управління Державної прикордонної служби України рекомендується застосування методології комплексного використання військових і невійськових сил та засобів сектору безпеки і оборони для протидії сучасним загрозам воєнній безпеці України та методології дослідження воєнної безпеки.

No abstract

Проведений аналіз науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України показав, що окремі методики, які застосовуються в інших військових формуваннях та правоохоронних органах можуть бути застосовані для обґрунтування оперативно-службових дій підрозділів Державної прикордонної служби України. Це можливо у випадках коли дії елементів службового порядку та прикордонних нарядів підрозділів Державної прикордонної служби України подібні до дій підрозділів інших військових формуваннях та правоохоронних органів. В основу штабних методик Державної прикордонної служби України покладено оперативно-тактичні розрахунки. Методики, що розглядалися, в основному орієнтовані на відносно визначені вхідні дані, однак в умовах гібридних дій противника та порушників державного кордону ці методики є неадекватними реальним процесам. Таким чином, постає питання про системний перегляд науково-методичного апарату планування оперативно-службових дій підрозділів Державної прикордонної служби України. В основу яких має бути покладено аналіз сценаріїв дій противника, визначення ситуацій, що складають ці сценарії, визначення необхідних спроможностей для реагування на ситуації, оцінку наявних спроможностей, визначення заходів щодо створення (нарощування) необхідних спроможностей. Метою систематизації науково-методичного апарату планування оперативно-службових дій підрозділів Державної прикордонної служби України є вирішення завдань формування та раціонального розподілу завдань сил та засобів (підрозділів) різних відомств, визначення необхідних ресурсів (розподіл наявних ресурсів), визначення способів виконання завдань, способів взаємодії (як варіанту поєднання потенціалів, ресурсів, спроможностей, способів виконання завдань) одночасно на декількох територіально розподілених об’єктах (районах).

У статті на основі вивчення нормативної бази, досліджень та публікацій проведено аналіз факторів, які визначають зміни обстановки на річкових ділянках державного кордону, виходячи з загроз та ризиків, притаманних таким ділянкам, відповідно до аналізу результатів затримання правопорушників на ділянках відповідальності відділів прикордонної служби, що є основою для формалізації побудови охорони державного кордону на річковій ділянці і розробки моделі дій сил та засобів. Це дозволяє стверджувати, що наявність прорахунків, неточностей і неадекватності отриманих відомостей даним обстановки створює сприятливі умови для скоєння правопорушення та не дозволяє персоналу відділу прикордонної служби вчасно виявити правопорушення і вжити заходів для затримання правопорушників. Відповідно виявлення типових правопорушень здійснюється такими елементами складової побудови охорони державного кордону, як збирання, добування та обробки даних обстановки за інформаційними ознаками, які можна сформувати за певними показниками та визначити коефіцієнт їх залежності від різних умов. Проаналізовані типові правопорушення, виявлення яких здійснюється елементами складової побудови охорони державного кордону за інформаційними ознаками, свідчать про майбутнє або скоєне правопорушення. На основі вивчення чинників, отриманих під час аналізу оперативно-службової діяльності підрозділів охорони державного кордону, що виконують завдання з охорони державного кордону на річкових ділянках, і відомостей про обстановку на ділянках відповідальності цих підрозділів представлено фактори обстановки, які впливають на охорону державного кордону, що є основою для формалізації побудови охорони державного кордону на річковій ділянці і розробки моделі дій сил та засобів. Розроблені на основі аналізу факторів модель та методика складуть методичну основу рекомендацій щодо планування застосування сил та засобів органу охорони державного кордону на річковій ділянці.