Economists and sociologists have repeatedly raised the problem of defining the concepts of “institute” and “institutions”, “institutionality” and “institutionalism”. This is due to informal mix of terms, epistemology of institutionalism and different translation of foreign sources. However, attempts to draw attention to delimitation of these concepts in various scientific sources did not give an actual result – in fact, until now there has not been formed a system for defining, specifying and clearly articulating specific terms. Hence, all the works of this semantic nature did not get practical implementation. Thus, the authors assume that in the science of institutionalism, due to misinformation of the main terms, there is a gap in understanding their meaning, degree of study and adequacy, significance. During the processing of official scientific and reference publications, it was suggested that plurality of explanation and use of the category “institute” was due to a number of reasons, one of which is etymological one. The publications included: scientific articles on the subject, monographs, extended abstracts of thesis and thesis, textbooks, encyclopedias, as well as dictionaries: bilingual, dictionaries of foreign words, terminological, etymological, encyclopedic, interpretative, academic, dictionaries-reference books. It is also important that, besides scientific publications, the definitions studied are also found in reference dictionaries, reference books, encyclopedias, etc., which to a certain extent testifies to the official interpretation of these concepts. Accordingly, based on the analysis of reference encyclopedic literature, terms and literary sources were grouped based on similarity of interpretation. However, it is not always possible to equate one rule to all adjacent processes in scientific theories. And since the institutional theory relates to several scientific areas (for example, social, economic, legal, theoretical and methodological, state-building, etc.), the authors consider it appropriate to separate the role of concepts depending on their functional purpose.

Red fescue (Festuca rubra L.) is a perennial plant of the cereal family (Poaceae), which is used as a fodder and lawn crop. Despite substantial research, the number of high-yielding varieties adapted to specific soil and climatic conditions is insufficient. Therefore, the examination of the genetic diversity of red fescue plants is the main stage in the creation of new varieties. The purpose of the study was to evaluate samples based on the main economic-biological characteristics and divide them into three groups of ripening for further use in breeding as a source of valuable traits. The study used general scientific (analysis, synthesis, experiment, description, observation, and comparison), field (phenological observations and accounting), and statistical methods. According to the results of the study, populations of different ecological and geographical origins created by different breeding methods were similar. The coefficients of variation in the parameters of the main features were in the range of 0.34-8.02% and depended on the biological and ecological characteristics of the samples. According to the duration of the growing season, the samples were divided into early-ripening (16 pcs.), medium-ripening (20 pcs.), and late-ripening (12 pcs.). When clustering by eight features, all samples were divided into three clusters. In the early-ripening group, substantial correlations were established between the duration of the growing season and 1000 grain weight, between plant height and seed yield, and between dry matter yield and leaf colour intensity. Positive associations between dry matter yield and regrowth intensity, between 1000 grain weight and leaf colour intensity were observed in the middle-ripening group. In the late-ripening group, reliable relationships were identified between plant height and tillering intensity, seed yield and 1000 grain weight, seed yield and leaf colour intensity, and dry matter yield and leaf colour intensity. The results obtained will be used in further breeding work when creating varieties of red fescue of various ripening groups with improved seed productivity, suitable for fodder and lawn use

Мета. Мета цієї роботи – удосконалити систему впливу енергоефективності лісогосподарських підприємств на забезпечення збалансованості еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення. Методологія / методика / підхід. Використано такі методи: діалектичний метод пізнання; метод аналогій; статистичний; графічний; абстрактно-логічний. Інформаційною базою дослідження є дані Глобальної оцінки лісових ресурсів ФАО 2020, Державної служби статистики України, звітність Держлісагенства України, дані Forest Stewardship Council®. Розглянуто показники звітності Держлісагентства України, у відомчому підпорядкуванні якого перебуває 73 % лісових земель України, за 2016–2021 рр. Звітність деталізовано за 24-ма обласними управліннями лісового та мисливського господарства, які підпорядковуються Держлісагентству України та є його територіальними органами. Методологія забезпечення енергоефективності лісогосподарського землекористування базується на впровадженні стратегічних імперативів енергоефективності лісогосподарського землекористування, що передбачає удосконалення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року. Результати. Досліджено вплив енергоефективності лісогосподарських підприємств на забезпечення збалансованості показників використання земель лісогосподарського призначення та сформовано пропозиції щодо шляхів підвищення енергоефективності лісогосподарських підприємств. За даними 2016–2021 рр. визначено динаміку споживання лісогосподарськими підприємствами відомчого підпорядкування Державного агентства лісових ресурсів України паливно-енергетичних ресурсів; здійснено економічне вимірювання енергоефективності лісогосподарської діяльності; проведено оцінку впливу енергоефективності на результативність показників використання земель лісогосподарського призначення. Установлено, що показники енергоємності реалізованої продукції держлісгоспів сфери управління Держлісагентства України за 2016–2021 рр. мають позитивну тенденцію щодо зниження у 21-му регіоні, але  у трьох регіонах зросли. Діапазон зниження енергоємності реалізованої продукції за 2016–2021 рр. за регіонами становив від 2,7 до 55,7 %. Проведено оцінку впливу енергоємності на рентабельність діяльності держлісгоспів Держлісагентства України у середньому за 2016–2021 рр., яка показала обернену залежність з коефіцієнтом кореляції r = -0,7128. Доведено, що підвищення енергоефективності лісогосподарських підприємств є сприятливим чинником збалансування екологічних та економічних показників використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано обґрунтовані стратегічні імперативи підвищення енергоефективності лісогосподарської діяльності для забезпечення збалансованості еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано вдосконалення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року щодо стратегічних імперативів забезпечення енергоефективності лісогосподарського землекористування. Усе це сприятиме підвищенню енергоефективності лісогосподарських підприємств для забезпечення збалансованості еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення. Оригінальність / наукова новизна. Доведено необхідність підвищення енергоефективності лісогосподарських підприємств для забезпечення збалансованості показників використання земель лісогосподарського призначення в сучасних умовах. Обґрунтовано аспекти забезпечення енергоефективності лісогосподарського землекористування, яка базується на впровадженні стратегічних імперативів енергоефективності лісогосподарського землекористування, що передбачає удосконалення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, зокрема: заохочення інвестицій, націлених на технологічне переоснащення і технічну модернізацію лісогосподарського землекористування; зниження енергоємності валового внутрішнього продукту лісової галузі; диверсифікацію споживання енергетичних ресурсів, зростання частки споживання екологічно чистої енергії. Практична цінність / значущість. Наукові результати дослідження мають важливе практичне значення для вдосконалення управління лісами України, що забезпечить досягнення на національному рівні Цілей сталого розвитку, визначених стратегією державної екологічної політики України. Національні стратегічні імперативи підвищення енергоефективності лісогосподарських підприємств сприятимуть збалансованості показників використання земель лісогосподарського призначення в сучасних умовах.

Purpose. The aim of the study is to improve the organizational structure of institutional support of sustainable environmental management in the Carpathian region and the Euroregion “Bug”. Methodology / approach. The general theoretical scientific methods, fundamental principles of environmental economics, cross-border cooperation, which are highlighted in the works of both Ukrainian and foreign scientists on economic problems of ensuring sustainable environmental management, were used as the methodological basis of the study. To perform the tasks, the following research methods were used: monographic (to study the principles of environmental management); system-structural (to study the essence and content of institutional support of sustainable environmental management); institutional (to assess the relationship and research the cross-effect between regional and local authorities); abstract-logical (theoretical and methodical generalizations and formulation of conclusions). Results. The developed theoretical-and-methodological, and applied provisions for improving the system of institutional support of sustainable environmental management were logically brought to the level of specific proposals suitable for implementation into the practice of public administration and local government in the context of cross-border cooperation. It was proposed to develop the Concept of balanced development of cross-border and border regions for 2022–2026, highlighting the state of implementation of current tasks, prospects for projects, cross-border cooperation agreements, integration of border regions to the European information and intellectual domain as well as monitoring the state of their implementation in the future. All of that will provide an opportunity to get sustainable development and improvement of the reputation of the border areas of Ukraine from the ecological, economic, and social points of view. Originality / scientific novelty. It was formed and scientifically substantiated from the standpoint of an integrated approach and synergistic effect, necessary strategic imperatives and preconditions for developing a strategy of cross-border cooperation between Ukraine and neighbouring countries on the terms of joint implementation of Strategies, programs, and agreements that correspond to the strategic directions of ecological, economic, and social development of each country and region, outline the needs and future goals of cross-border cooperation to avoid isolated development of only one of the parties in the context of cross-border and Euroregional cooperation. Practical value / implications. A system model of institutional support for cross-border cooperation is developed, which interacts with elements of the internal and external environment in particular based on a single regulatory framework, which will serve as a doctrine of environmentally balanced development and will allow implementation in practice a comprehensive approach of solving environmental, economic and social transboundary problems and ensure environmental protection based on complementary requirements established in border and cross-border regions.

No abstract