Omeprazole is a widely used over-the-counter (20 mg) proton pump inhibitor, usually supplied as oral enteric-coated pellets intended to release at pH 5.5 and higher however it is sensitive to acidic pH. The likelihood of elevated gastric pH in practice is very high for patients thus, the aim of this study was to investigate the effect of elevated pH on the performance of commercial omeprazole pellets. Commercial enteric-coated delayed-release pellets were tested with water uptake-weight loss (WU-WL) test at pH range between 1.2 and 4.5 in addition to "gastric" (pH 1.2 or 4.5) and "intestinal" (pH 7.4) phase dissolution tests. The range of physical characteristics of pellets was determined with a single pellet size and sedimentation time measurement, followed by the application of modified Stokes' Law equation. The coefficient of variation of pellet size and density, and volume-density determination coefficient (R 2 ) as descriptors of coating thickness and microstructure variability, degree of ionisation of enteric polymers, aqueous solubility and molecular weight of plasticisers have been found useful to explain commercial delayed-release pellets behaviour during WU-WL and dissolution test.Investigated commercial delayed-release pellets demonstrated pH-dependent WU-WL results."Gastric phase" dissolution testing of pellets at pH 4.5 showed the highest omeprazole degradation (48.1%) for Nosch Labs, intermediate values of dose loss (23.4% and 17.1%) for Teva and UQUIFA delayed-release pellets, respectively. Lab Liconsa pellets have been found as the least susceptible (3.2% of dose loss). Additionally, "gastric phase" dissolution test at pH 4.5 significantly influenced omeprazole release during the "intestinal phase". The risk of inadequate therapy associated with intake of investigated enteric-coated delayed-release pellets at elevated gastric pH has been found as minimal for Lab Liconsa and has increased from UQUIFA and Teva to Nosh Labs pellets.

No abstract

Фаготерапія - це підхід до лікування бактеріальних інфекцій з використанням бактеріофагів. Віруси бактерій можуть бути використані як альтернатива антибіотиків при повсюдному розвитку антибіотикорезистентності  серед мікробних штамів. Це проблема стає дедалі більшою з плином часу через неправильне застосування антибіотикотерапії. В природі бактеріофагів вже закладена специфічність до певних мікроб, при цьому вони не завдають шкоди організму людини. Лікування з використанням вірусів бактерій надає альтернативу традиційним методам при бактеріальних інфекціях. Залишається можливим варіант розвитку стійкості бактерій до бактеріофагів, але таку стійкість легше подолати, аніж антибіотикорезистентність.    Тому що бактеріофаги можуть еволюціонувати, як і бактерії, внаслідок чого резистентність зникне. Бактеріофаги специфічні та проявляють свою дію на один або декілька видів, (Maghsoodi, Chatterjee, Andricioaei, ＆Perkins, 2019) в той час як традиційна антибіотикотерапія впливає як на шкідливі бактерії, так і на всю іншу мікрофлору людського організму. Саме особливість бактеріофагів проявляти свій терапевтичний ефект на обмежене коло мікробів робить їх безпечними для корисних бактерій (Choudhury, Tanmoy, Maiti, Biswajit, Venugopal, Karunasagar, ＆ Indrani, 2019). Також вагомим плюсом є те, що літичні віруси бактерій, на відміну від антибіотиків, не  викликають бактеріостаз, а володіють лише бактерицидною дією,  чим попереджують можливий рецидив інфекційного процесу на більш тривалий термін. Деякими вченими припускається теорія, що введення однієї дози бактеріофагів достатньо аби впоратись із збудником захворювання, однак головним критерієм при цьому є імунний кліренс фагів. Також, вагомим плюсом у користь використання бактеріофагових препаратів є те, що бактеріофаги поширені по всій земній кулі, до того ж їх склад і видове різноманіття величезне. З цього пункту є один мінус - в наш час все ще залишається незрозумілим механізм патентування фагів. Для представництв фармацевтичних компаній залишається багато питань щодо спільного використання біорізноманіття, так як потрібно вносити правки до різних протоколів. Однак, не зважаючи на це, виведені в лабораторних умовах бактеріофаги  привертають увагу науковців в галузі інтелектуальної власності (Saha, & Mukherjee, 2019).  У статті присутня класифікація бактеріофагів, опис механізму дії на бактерії та їх розпізнавання, порівняння вірусів бактерій з антибіотиками. Метою цього дослідження було описати сучасну класифікацію бактеріофагів, обґрунтувати використання саме літичних фагів та описати принципи лікування бактеріофагами захворювань, що пов’язані з дихальною системою.

currently, omeprazole pellets are one of the most common pellet formulations on the pharmaceutical market of Ukraine (Gorobets, Matyash, Pekhenko & Barna, 2019). This medication is available in capsule form. Pellets are multi particular dosage forms that have several advantages over monoparticular dosage forms; therefore, pellets are promising oral delivery systems for active pharmaceutical ingredients (APIs). Pellets are used when the stability of the active substance changes with fluctuations in the pH of the environment, when irritation of the gastric mucosa is possible, to facilitate swallowing (especially important for patients with dysphagia, elderly patients, and children). When using polymers in the shell, it is possible to regulate the release in a certain part of the gastrointestinal tract, this allows you to get a point pharmacological effect. In addition, pellets can be of different sizes (from 0.1 to 2 mm), because of their shape, pellets exhibit abrasion resistance and are more fluid. Omeprazole is a synthetic substance. The active ingredient suppresses gastric acid secretion. In refers to the pharmaceutical group of proton pump inhibitors, it prescribes drugs in this group to treat active duodenal ulcers, gastric ulcers, gastro-oesophageal reflux disease (GERD), severe erosive esophagitis, pathological hypersecretory conditions, for example, Zollinger Ellison syndrome. Among the most commonly used methods for the production of pellets are: stage-by-stage spraying of solutions or suspensions (the second name is stage-by-stage layering); direct pelletization (the second name is extrusion-spheronization); spray drying and spray cooling of melts; agglomeration-spheronization. Unfortunately, at the moment, none of the Ukrainian manufacturers is manufactured enteric pellets on their own (they buy ready-made pellets), while there are medicines of both foreign and Ukrainian origin on the domestic market. The article contains an overview of pharmaceutical preparations as pellets, systematization of information on production methods, a review of omeprazole drugs as pellets, presented on the pharmaceutical market of Ukraine. The purpose of this study was to summarize the cases when the use of such a form as pellets is the most reasonable; make an overview of medicines in Ukraine containing pellets; summarize modern methods of pellet production.

У статті наведений огляд фармацевтичних препаратів у формі пелет, систематизація інформації щодо методів виробництва, дослідження мікроструктури та властивостей пелет омепразолу. Основною метою проведеного дослідження є узагальнення випадків, коли використання такої форми як пелети є найбільш обґрунтованим, провести огляд лікарських засобів в Україні, що містять пелети, порівняти пелети від українських виробників (було вирішено взяти пелети від корпорації Артеріум та Фармак) з закордонними (в якості закордонних виробників, було вирішено взяти виробників Teva та ChemoIberica),  узагальнити сучасні методи виробництва пелет, дослідити доступні пелети омепразолу від різних виробників, порівняти їх властивості та обґрунтувати метод, який був використаний у виробництві. З метою порівняння властивостей пелет від різних виробників було вирішено дослідити морфологію, щільність, діаметр, середню масу пелет омепразолу. Дослідити та порівняти стійкості кишковорозчинних пелет омепразолу різних виробників до рідкого середовища з різними показниками рН. На підставі отриманих експериментальних даних пояснити можливу причину відмінностей у властивостях досліджуваних пелет. Методика проведення включала дослідження морфології, щільності, діаметру, середньої маси. У роботі було використано мікроскопію та гравіметричний аналіз. Для дослідження стійкості кишковорозчинних пелет до рідкого середовища з різними показниками рН було використано метод, що досліджує приріст вмісту вологи (після експозиції у розчинах, що імітують можливий рівень рН шлунку людини) та втрати в масі після висушування або швидкість розпадання пелет. Об’єктом дослідження обрано пелети омепразолу від виробників корпорації Артеріум (Kиївмедпрепарат), Фармак, ChemoIberica (CI) та Teva. У статті представлено результати експерименту, який засвідчив, що всі пелети мають резервуарну систему, пелети виробників ChemoIberica, Артеріум та Teva були виготовлені методом нашарування для введення активного фармацевтичного інгредієнту, а пелети від виробника Фармак були виготовлені з використанням методу прямої пелетизації. Також при дослідженні кишковорозчинних властивостей пелет були розраховані показники по вологопоглинанню та втрати в масі після висушування. Виходячи зі складу допоміжних речовин, який представлений в інструкції до препаратів, можна припустити, що у ролі функціонального полімеру при виробництві плівкових оболонок у ChemoIberica, Teva та Фармак цим полімером виступає метакрилатний сополімер, а у виробника Артеріум гіпромелоза фталат. Обидва полімери застосовуються у пероральній лікарській формі, як матеріал для ентерального/кишковорозчинного покриття для таблеток, пелет або гранул. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для подальшого удосконалення формул виробництва препаратів у формі пелет.