In the period of democratisation and mediatisation, public diplomacy became a significant part of foreign policies of many states. Today's governments notice and appreciated its role in coordinating and implementing strategic activities consisting in shaping such an external environment that supports the foreign policy of a given state by understanding, properly informing and influencing global public opinion. A positive image of the state on the international arena strengthens its credibility and voice in the debate on global issues and policies, which in turn enables it to achieve its goals more effectively. Apart from social and economic spheres, public diplomacy activities may also strive to ensure security and stability in a given part of the world. Thus, the aim of this article is to analyse the phenomenon of public diplomacy and its impact on creating international norms of security. A comparative method used herein is aimed at answering the following question: how does Polish and Swedish public diplomacy activities contribute to creating the world's peace and security. In the article, the perspective of constructivism referring, among others, to the issue of national identity as a causal factor for states' activities, was used.

No abstract

Стаття присвячена налагодженню співпраці країн Східної Європи в рамка програми Східного партнерства у питаннях культури, освіти, мистецтва. Програма Східного партнерства ЄС налагоджує культурні мости між 28 державами-членами ЄС та 6 східноєвропейськими сусідами ЄС – Азербайджан, Білорусь, Вірменію,  Грузію, Молдову та Україну – через програми та ініціативи.  Підкреслено, що програми ЄС чітко скеровані на використання інтеракцій як інструменту культурної дипломатії, побудови іміджу та бренду держав. А оскільки культурна дипломатія як інструмент «м’якої сили» визнається все актуальнішим напрямком державної політики у зв’язку з необхідністю оперативно вирішувати питання національної безпеки, позитивного міжнародного іміджу, налагодження глобальних комунікацій, то значення програм для підтримки ініціатив в інших державах є вкрай актуальною. Наголошено на значній ролі Британської ради як структури, що є одночасно   позавідомчим державним органом, благодійною організацією, державною корпорацією, що значно розширює можливості цієї інституції. Серед найбільш ефективних програм, що куруються  Британською радою в Україні є: Креативна Європа (2014-2020), Erasmus+ (2014-2020), Культура і креативність (2015-2018), Culture Bridges (2017-2020), House of Europe (2019-2022). Охарактеризовано особливості та фінансування цих програм. Окреслена тема є автуальною та перспективною для подальших досліджень, оскільки співпраця в межах впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС задля сприяння розвитку культури та творчих індустрій, підтримки толерантності та внутрішньої єдності в Україні, а також для промоуції спільних цінностей активно продовжуватиметься у нових проектах та програмах, зокрема у продовжених на  2021-2027 рр. «Креативна Європа»,  де основним фокусом стануть кроссекторальні проекти – поєднання культури, аудіовізуального сектору, інновацій та сучасних технологій,  та Erasmus+, для якої ключові документи програми вже підписані і основною ідеєю буде вивільнення творчого потенціалу особистості, мобільність буде ключовим компонентом.

This paper presents cooperation across boundaries as co-operative measures, being goal-oriented to the economic, social, scientific, technical, environmental, cultural, and other relations, initiating and deepening among territorial communities, local authorities both in Ukraine and in Poland. The methodological basis of the study consists of the following approaches to the study of Euroregions: geographical, political, administrative, functional. Definitions of the Euroregion as the main form of cross-border cooperation have been determined, and institutions promoting cross-border cooperation between Ukraine and Poland have been studied. The institutional support for cross-border cooperation within the framework of the “Carpathian” and “Bug” Euroregions has been examined. Features of the Ukrainian-Polish Euroregions – “Carpathian” and “Bug” have been characterized. Problematic issues concerning the Euroregion cross-border cooperation support have been identified. Moreover, recommendations on improving the institutional component of the Ukrainian-Polish CBC within the “Carpathian” and the “Bug” Euroregions are given herein.

The purpose of the study is to investigate what communication and media technologies and information operations are used by the mass media of the Russian Federation in relation to Ukraine to propagate the image of the “other/alien”. The methodology chosen for the work combines the application of the following methods and approaches: network analysis, SWOT-analysis, system, integrated and civilization approaches, system analysis, method of systematization and classification, methods of analysis, synthesis, objectivity, generalizations, analogies, case study, etc. The article explores the use of communication, media and information-psychological technologies by the Russian mass media to create and effectively promote the image of an enemy, alien, the other during the Russian-Ukrainian conflict, which began in 2014. The authors insist that the “Russkiy Mir” idea is promoted through the propaganda and manipulation resulting in the image of the adversary of this idea – “the other.” The “Russkiy Mir” foe does not perceive everything with the designation “Russian” as a priori positive and better, doubt the correctness of such a position, and therefore wishes evil to the supporters of the “Russkiy Mir”. Information operations and the most widespread media technologies in the Russian-Ukrainian information warfare are analyzed to model the image of “the other” as a threat. Prospects for further scientific researches are connected with the study of new scientific concepts that is some network-centric warfare, hybrid warfare, cyberwarfare, asymmetric warfare, undeclared information warfare, and others.