В статті наголошено, що право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичний догляд є конституційним, і невід’ємним правом особи, зміст якого визначено на рівні закону. Зокрема, що стосується права дитини на охорону здоров’я, то Законом України «Про охорону дитинства», визначено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формування навичок здорового способу життя. Авторами підкреслено, обов’язок батьків та осіб, що їх замінюють, зокрема – вітчима, мачухи піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток є невід’ємною частиною виховання і пов’язаний із створенням для дітей належних матеріально-побутових умов. Низькі демографічні показники народжуваності та високі показники дитячої смертності, особливо в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну, роблять право на охорону здоров’я дитини, поряд із її правом на життя, найціннішими правами та зумовлюють актуальність даної наукової розвідки. Визначена мета статті, яка полягає у ґрунтовному аналізі легальних та доктринальних засад права дитини на охорону здоров’я, належний фізичний, духовний та моральний розвиток, реалізація якого повною мірою залежить від виконання цього обов’язку батьками та іншими особами, які їх замінюють, зокрема вітчимом, мачухою. Обґрунтовано, що вітчим, мачуха є фактичними вихователями пасинка, падчерки, які мають не лише право брати участь у вихованні пасинка, падчерки. На них поширюються і обов’язки, встановлені законодавством, в тому числі – обов’язок дбати про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
