The relevance of our research is due to the need to improve the system of training specialists in the field of special psychology, due to the fact that the applied tasks of special psychology is the training of highly qualified and competitive specialists to work with persons with psychophysical disorders. This will positively affect the quality of their future professional activities in correctional support in educational and rehabilitation institutions, especially in the conditions of the transition period to inclusive education. The leading place in the system of psychological assistance to children with psychophysical disabilities is occupied by psycho-correctional support, especially in the context of the transition of modern special education to social integration and inclusive education of persons with psychophysical disabilities. The effectiveness of psycho-correctional support will depend on the psychological readiness of future psychologists for professional interaction with this category of people. First of all, the immediate tasks of psychological correctional support for children with psychophysical disabilities are their psychosocial adaptation. At the stage of integration of a child with mental and physical disabilities through inclusion in the circle of peers with a normal level of development, the psychological support of families who upbringing such children is also especially important. The stimulating function of a professional orientation, which ensures professional and personal stability, is clearly actualized during corrective support for children with psychophysical disabilities, regardless of the negative impact of external factors.

The speech activity formation is a pretty complex multifaceted long-term process, particularly, formation of speech activity in children with autistic disorders. According to the research objectives, we have designed corrective-developmental methods of formation of speech activity in pre-school children with autistic disorders. Working on the corrective-developmental methods, we have considered the research results, program requirements to the speech development of elder pre-schoolers, level of speech capabilities of every child, law regularities of the speech function development in ontogenesis and scientific-methodical principles and aspects of the speech development correction for children with speech disorders. As per the principles that we have substantiated, the research-diagnostic, correction-activity and function-speech stages of our methods show their outer and inner bounds. Moreover, the identified stages of the corrective-developmental methods are closely interrelated and characterised with their combination as a continuous pedagogical process; and the knowledge, skills and habits obtained by elder pre-schoolers with autistic disorders are considered as an integral system. We have included initiative as capability to speak in a monologue, motivation as capability to speak in a dialogue, content-richness as saturation of the active oral speech with language units clear to a child with autistic disorders (words, word combinations, phrases, sentences) as well as sound imitations, sound complexes and vocalisation to the main components of speech activity. Thus, after entrenching our methods we have processed and generalised the results of identifying levels of formed speech activity as capability to speak in a monologue and dialogue and use of particular language units according to the quantitative indices.

Стаття присвячена вивченню проблеми ургентної адикції у осіб юнацького віку. Вона висвітлює загострену проблему адиктивної поведінки, яка є однією з форм поведінки, що виражається у відході від реальності. Зазначаються особливості розвитку ургентної залежності та її впливу на психофізичний стан особистості. Обґрунтовується необхідність вивчення означеного феномену саме у юнацькому віці. Розкривається сутність ургентної адикції, як залежності від стану постійної нестачі часу, відчуття постійного страху «не встигнути». Виділено шість основних характеристик, які притаманні особистості з ургентною адикцією: гіперконтроль над часом; відмова від особистого часу; постійне прийняття всіх вимог, що стосуються роботи; хронічна фрустрація базових потреб; втрата здатності радіти життю в теперішньому часі; тривога за майбутнє, постійний страх не встигнути. Подано характеристики ургентного адикта як протилежні до характеристик особистості, що не відчуває тиск часу: квапливість; неспроможність жити теперішнім; низька самооцінка; неефективність у розпорядженні часом; недовіра до запланованого майбутнього; нездатність отримання користі зі свого минулого; використання часу в незначущих відносинах. Розглядаються типи ургентої адикції у відповідності з особливостями саморегуляції та особливостями її прояву: ургентна адикція за типом планування; ургентна адикція за типом відмови від моделювання; негнучка ургентна адикція. Представлено результати емпіричного дослідження, які доводять, що особи юнацького віку схильні до виникнення залежностей, серед яких найбільш вираженою є любовна. Підтверджено результатами двох методик, що ургентна залежність характерна для більшості осіб юнацького віку, але проявляється вона на середньому рівні. З’ясовано, що трудова адикція (як складова ургентної залежності) має середній рівень вияву. Констатовано, що у осіб юнацького віку переважає орієнтація на майбутнє: будуючи свої плани, вони враховують особливості сьогодення. Підтверджено результатами математичної статистики наявність оберненого взаємозв’язку рівня ургентної залежності та орієнтації часу.