Вступ. Рак грудної залози (РГЗ) є найбільш поширеним захворюванням у структурі онкологічних захворювань у світі. Актуальним є питання розробки методів лікування місцево-поширених форм РГЗ, особливо регіонарної поліхіміотерапії (ПХТ). Матеріали і методи. Проаналізований 15–річний досвід комплексного лікування 285 хворих з приводу місцево-поширеного РГЗ. Проведений порівняльний аналіз ефективності різних методів лікування, в тому числі селективної внутрішньоартеріальної (СВА) та внутрішньовенної (ВВ) ПХТ у поєднанні з променевою (ПТ) і гормональною (ГТ) терапією, а також ендолімфатичної (ЕЛ) ПХТ з мастектомією та системною хіміотерапією. Результати. Встановлено, що хворі, у яких досягнутий повний або частковий ефект лікування (за шкалою RECIST) живуть довше після проведення СВА ПХТ, ніж після проведення ЕЛ ПХТ. Oбговорення. Сьогодні не існує оптимального уніфікованого підходу до лікування РГЗ, проте впровадження нових і вдосконалення існуючих методів комплексного лікування, індивідуалізація підходу сприятимуть покращенню  безпосередніх та віддалених результатів терапії. Висновок. Результати комплексного лікування місцево-поширеного РГЗ з несприятливими факторами прогнозу із застосуванням СВА і ВВ ПХТ в басейні внутрішньої грудної артерії в поєднанні з ПТ і ГТ кращі, ніж результати ЕЛ ПХТ з виконанням мастектомії та системною хіміотерапією.

Мета. Порівняти безпосередні та віддалені результати лікування хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози (МР РМЗ) з використанням різних способів введення препаратів поліхіміотерапії (ПХТ). Матеріали і методи. Дослідження проведено на основі вибіркового аналізу медичних карт 112 стаціонарних хворих з МР РМЗ стадії T4A-DN0-3M0, які отримували комплексне протипухлинне лікування на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету в 2000 - 2017 рр. До контрольної групи увійшли 65 (58%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким у неоад’ювантному режимі була проведена системна ПХТ (СПХТ). До досліджуваної групи увійшли 47 (42%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс була проведена ендолімфатична ПХТ (ЕЛПХТ). Результати. За показниками три- та пۥятирічної виживаності між контрольною і досліджуваною групами не було статистично значущої відмінності. Безпосередні результати лікування пацієнток, яким проведена ЕЛПХТ у неоад’ювантому режимі, кращі, ніж результати лікування пацієнток, яким проведена СПХТ, без статистично значущої переваги. Висновки. Безпосередні і віддалені результати комплексного лікування МР РМЗ у разі несприятливого прогнозу пухлинного росту з проведенням ЕЛПХТ у неоад'ювантному режимі і виконанням радикального оперативного втручання кращі в порівнянні з результатами лікування за аналогічною схемою, але з проведенням СПХТ на передопераційному етапі, без статистично значущої переваги.

The article presents the results of a study of corporate culture preferences depending on self-regulation and values of specialists working in project organizations for the development of complex technical systems (STS). As the methodological basis of the research, we selected R. Barrett’s concept of the levels of personal and organizational consciousness, the compatibility of personal and organizational values as factors that determine the development and effectiveness of companies in the modern business space (Barret, 1997). The purpose of the study: to determine the dependence of the preferred corporate culture of scientific and production associations by specialists of complex technical systems (STS) on their value orientations and self-regulation styles. Research methods: diagnostics of types of real and preferred corporate culture (Cameron, 2001), questionnaire «style of self-regulation of behavior» (Morosanova, 1988), author’s questionnaire of values based on the R. Barrett model (personal and corporate values), questionnaire «life goals and values» (Klyueva, 1997). Sample: 96 specialists of the STS Research and production Association (56 men and 40 women aged 28 to 55 years, with experience in the organization from 2 to 15 years. Conclusions. STS specialists assess the real corporate culture as bureaucratic and market-oriented. They want a clannish corporate culture or an adhocracy one. With a high level of self-regulation, professionals prefer clan and adhocracy cultures. STS specialists with a low level of self-regulation prefer a bureaucratic corporate culture. STS specialists have the predominant values of life, health and personal growth, and religion and fame are the least Their corporate values belong to the third level of consciousness (self-esteem, self-discipline, confidence, friendliness, influence and power, the effectiveness of the organization in business processes and management system). STS specialists have a high level of self-regulation with a predominance of styles for evaluating results, programming and modeling. Styles of self-regulation of planning, programming, and regulatory-personal properties of flexibility have a medium level, and independence-a low level, which is a consequence of the bureaucratic corporate culture. The obtained results served as a justification for the development of an algorithm for changing the corporate culture of an organization.

This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-Noncommercial 4.0 Unported License, permitting all non-commercial use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited.