The presented manuscript has analysed the theoretical aspects of the concepts of metacognitive awareness and academic self-regulation of HEI students. A theoretical essence of the mentioned above phenomena has been theoretically studied. The role and importance of metacognitive awareness and its components for the learning efficiency and academic self-regulation of HEI students have been described. It has been determined that such a metacognitive characteristic of personality as metacognitive awareness determines not only the organization of mental and behavioral processes, but also relates to the academic success of the subject of learning activity - student. The results of empirical research with the use of Questionnaire “Academic Self-Regulation” by R. Ryan & D. Connell, Questionnaire “Metacognitive Awareness Inventory” by D. Everson & S. Tobias, G. Schraw & R. Dennison’s questionnaire “Metacognitive awareness”, and correlation analysis with the use of the Pearson’s and Spearmen’s rank correlation coefficients, have proved that students with a high level of metacognitive awareness (involvement in activities) have high performance on the basis of identified and internal self-regulated learning activities. The students of this type are more autonomous in conducting their self-regulated learning activities, developing their metacognitive abilities, such as metacognitive knowledge, metacognitive monitoring, metamemory and meta-thinking. Summarizing the results of theoretical analysis and the empirical data evaluation, we can conclude that the learning behavior of modern student youth has been dominated by dependent types of self-regulation.

Many empirical researches and theoretical studies of the topics regarding the interconnection of the processes of student higher education, self-regulated learning, studying motivation and outcomes, text comprehension have been executed in psychology. However, comparatively small part of them has been connected with text comprehension of the students during educational process, especially the cognitive and metacognitive aspects of it. In this article, a phenomenon of metamemory and its role in self-regulated learning and development of text comprehension skills of students have been characterized. We have determined the direction for future research of self-regulated learning and metacognitive processes in the students’ text comprehension activities and their effective use in the educational process. Study of the metagognitive aspects of self-regulation and metamemory will help to improve self-monitoring and self-regulation of students’ training activity in text comprehension. The article characterizes the term of the metamemory phenomenon and its role in the process of self-regulated training and development of text comprehension skills. We have also distinguished possible directions of future researches in self-regulated training and metacognitive processes of students’ activity that is connected with text comprehension as well as with their efficient usage in the teaching process. The necessity of metamemory learning and the process of knowledge transmission in the monitoring-regulation-learning cycle have been distinguished. Theoretical model of metacognitive combination of metacognitive and cognitive processes such as sense of knowledge, metamemory judgments and their categories have been investigated. The conclusions about necessity of the future advanced study of the metamemory phenomenon and students’ training process self-regulation in text comprehension have been made. Possible directions of future researches in metacognition and self-regulation of university students’ studying activity in text comprehension as well as their efficient implementation into the teaching process have been determined.

The manuscript presented here reports the theoretical aspects of the concepts of reflexive competence and reflexivity, which is considered, in learning activities through a prism of metacognitive monitoring of HEI students. An essence of metacognitive monitoring and reflexive competence has been theoretically studied. The role of reflexive competence and its components in the process of metacognitive monitoring of the educational activities of students of HEIs has been described. Reflexive competence at the metacognitive level is viewed as a system of formed reflexive abilities, which ensures high productivity of the intellectual activity of the subject by activating the metacognitive resources that are necessary and organizing reflexive actions. The results of empirical research with the use of questionnaire “Reflexive skills (cognitive and metacognitive level scales) (O. Savchenko), Methodology “Reflexive strategies of task solution” (O. Savchenko and M. Makiienko), Metacogntive Awareness Inventory - MAI (G. Scraw and R. Dennison) and “Methodology of Self-Evaluation of Metacognitive Knowledge and Metacognitive Activeness” (M. Kashapov & Y. Skvortsova), and correlation analysis with the use of ANOVA analysis of variance and Spearmen’s rank correlation coefficient, have proved that student’s overconfidence can cause mistakes in the evaluation of the results of the work. Senior students have better indicators of reflexive skills at the metacognitive level and more sophisticated reflexive problem-solving strategies. Thus, the results indicate that senior students have a higher level of reflexive skills at the metacognitive and cognitive levels and a higher level of reflexive problem-solving strategies than the first- and second-year students.

У статті автор проаналізував основні теоретичні підходи та методологічні методи щодо розуміння метакогнітивного моніторингу особистості. Мета статті-теоретично проаналізувати підходи до вивчення метакогнітивного моніторингу та його зв'язку з ефективною навчальною діяльністю студентів у ЗВО. Також розглянуто його зв'язок із навчальною діяльністю студентів на основі аналізу теоретичних досліджень вітчизняних і закордонних учених. Методи. У роботі використані теоретичні і порівняльні методи дослідження метакогнітивного моніторингу в навчальній діяльності. Необхідність вивчення метакогнітивного моніторингу зумовлена його впливом на успішність здійснення навчальної діяльності студентів. У результаті критичного аналізу наукових джерел і праць ми помітили відсутність єдиного підходу до визначення поняття метакогнітивного моніторингу та структури процесів метапізнання особистості під час навчального процесу. Цей дисонанс ускладнює методологічне вивчення цього феномену особистості й унеможливлює отримання об'єктивних результатів, оскільки кожний підхід і автор розуміють метакогнітивний моніторинг по-іншому, виділяючи різноманітні складові частини та чинники, які визначають успішний перебіг даного процесу. Шляхом узагальнення теоретичних праць визначено, що метакогнітивний моніторинг-це здатність до оцінювання поточного стану когнітивної активності, спрямованого на відстеження того, чи правильно суб'єкт вирішує поставлену проблему, а також на встановлення рівня розуміння опрацьованого матеріалу. Виявлено, що високі показники розвитку метакогнітивного моніторингу, які вимірюються за допомогою різних варіантів опитувальників, позитивно корелюють із навчальними досягненнями студентів, а також з успішністю виконання тестів знань. Результати аналізу підтвердили, що учасники навчального процесу, які показують більш точний метакогнітивний моніторинг успішності виконання тестів контролю знання, мають більш високі бали за цими тестами, а також мають високі показники навчальної успішності в університеті. Висновки. Теоретичний аналіз підтвердив необхідність подальшого емпіричного вивчення процесу метакогнітивного моніторингу під час навчальної діяльності студентів і розроблення власного авторського психодіагностичного інструментарію, який допоміг би об'єктивного оцінити перебіг метакогнітивного моніторингу особистості на основі аналізу академічної успішності та навчальної діяльності студента загалом. Ключові слова: метапізнання, метакогнітивний моніторинг, метакогнітивний контроль, метакогнітивні знання, навчальна діяльність.

е. м. Балашов ПСИХОлОгІЧНІ ОСОБлИВОСтІ тА меХАНІЗмИ САмОрегУляцІЇ В НАВЧАльНІЙ дІяльНОСтІ СтУдеНтІВ У статті розглянуто теоретичні підходи до визначення змісту саморегуляції; уточнено сутність поняття та теоретичні підходи до її вивчення у психологічній науці; охарактеризовано структурні компоненти і механізми саморегуляції в навчальній діяльності. Ключові слова: саморегуляція, навчальна діяльність, механізм саморегуляції; особистість. В статье рассмотрены теоретические подходы к определению содержания саморегуляции; уточнена сущность понятия и теоретические подходы к ее изучению в психологической науке; охарактеризованы структурные компоненты и механизмы саморегуляции в учебной деятельности. Ключевые слова: саморегуляция; учебная деятельность; механізм саморегуляции; личность. The theoretical approaches to the definition of the content of self-regulation have been discussed in the articles. The essence of the concept and theoretical approaches to its study within the boundaries of psychological sphere has been specified. The structural components and mechanisms of self-regulation at the educational activities have been characterized.