No abstract

The study considers approaches in assessing territorial competitiveness at the present stage. The authors propose to take into account the digitalization factor as one of the key in assessing territorial competitiveness, which is associated with current trends in socio-economic development. The study presents the structure of competitiveness and made proposals for taking into account the digitalization factor in assessing territorial competitiveness. The results of the study will contribute to the development of an appropriate methodology.

Abstract. The relevance of the issue under consideration is driven by the use of public-private partnership (PPP) as the most efficient mechanism of contemporary social and economic system development. The aim of the article is to justify the authors' approach to classification of innovations introduced in the course of or as a result of PPP projects' implementation. The core of the approach is to systemise the results of theoretical and applied research conducted in the sphere of public and private sector interaction and PPP project management with an account of innovative factors. Case and system methods are applied to receive the main result of the research -classification of innovations. The data of PPP projects implementation on the territory of Samara region of the Russian Federation have been used as empirical evidence (case study). Samara region was ranked third in 2015 for PPP development after Moscow and St. Petersburg cities. The system method application allowed revealing the cause and effect relationship between PPPs and innovations, singling out classification bases and innovation types within the framework of PPPs. The ideas and conclusions provided by the authors may be useful in the academic sphere for further accumulation of knowledge in the PPP innovative content research sphere including practical application at development of managerial measures at PPP project implementation. The received results also aim at increasing the innovation process efficiency in new or existing PPPs. The results may be used in the public and private sectors, by PPP participants in the first place. Keywords: Public-private Partnership; Innovations; PPP Project; Institutional PPPs; Contractual PPPs JEL Classification: R48; D70; E61; O22 DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V163-14 Дмітрієва О. О. кандидат економічних наук, доцент, Самарський державний економічний університет, Самара, Росія Гусєва М. С. кандидат економічних наук, доцент, Самарський державний економічний університет, Самара, Росія Обґрунтування підходу до класифікації інновацій у державно-приватних партнерствах Анотація. Актуальність досліджуваного питання обумовлена застосуванням державно-приватного партнерства (ДПП) як найбільш ефективного механізму розвитку соціально-економічних систем. Метою статті є обґрунтування авторського підходу до класифікації інновацій, що здійснюються в процесі або в результаті реалізації ДПП-проектів. Суть підходу полягає в систематизації результатів теоретичних і прикладних досліджень, що проводяться в області взаємодії публічного та приватного секторів, управління ДПП-проектами з урахуванням інноваційних факторів. Для отримання головного результату дослідження -класифікації інновацій -було застосовано ситуаційний і системний методи. В якості емпіричних даних (практичних прикладів) використовувалися дані реалізації проектів на території Самарської області Російської Федерації. Запропоновані авторами ідеї та висновки можуть бути корисними в академічному середовищі для подальшої еволюції знання у сфері вивчення інноваційного зм...

Дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи «Клініко-лабораторне обґрунтування використання сучасних медичних технологій для діагностики, профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань» (номер державної реєстрації 0104U000711). Реферат. У роботі проведено аналіз і кількісну морфологічну оцінку регенераторних процесів у кістковій тканині в моделі кісткового дефекту при імплантації матеріалу EasyGraft. Досліджено динаміку клініко-інструментальних параметрів і проведено остеопластичне лікування пацієнтів з діагностованим генералізованим пародонтитом І-ІІІ ступенів віком від 18 до 74 років. Показано, що використання кістковопластичного матеріалу EasyGraft для пластики кісткових дефектів оптимізує процеси репаративної регенерації кістки за рахунок повноцінної біорезорбції, активного зростання остеоінтеграції та ущільнення кісткових трабекул у реактивній зоні з наступним утворенням повноцінної кісткової тканини. Найбільш значна клінічна ефективність остеопластики з використанням матеріалу EasyGraft виявляється у хворих зрілого і похилого віку незалежно від статі пацієнтів.

No abstract