Встановлено кількість і видовий склад сегетальної рослинності у посівах ячменю ярого і картоплі упро-довж їх вегетації за 2014-2016 рр. Досліджено потенційні запаси насіння бур'янів в орному (0-30 см) шарі ґрунту залежно від застосування гербіцидів. а також виявлено вплив гербіцидів на продуктивність тестових сільськогосподарських культур в агроценозах західного Лісостепу УкраїниКлючові слова: актуальна і потенційна забур 'яненість, гербіциди, бур'яни, агрофітоценоз, вро-жайність, ячмінь ВступБур'яни є екологічною групою рослин, що склалася унаслідок їх зростання спільно з культур-ними рослинами у процесі безперервної боротьби з ними. Пристосовуючись до життя культурних рос-лин, бур'яни набувають аналогічних їм властивостей. Як вищі форми рослин вони мають високу екологіч-ну пластичність. На сільськогосподарських вгіддях культурні рослини та бур'яни ростуть разом і фор-мують агрофітоценози, у яких, завдяки винятковій життєздатності бур'янів, зберігається їх стійкість у конкурентній боротьбі [1].Сучасні агроекосистеми характеризуються не-стабільністю і невисокою здатністю протистояти шко-дочинній дії бур'янів, що ускладнює фітосанітарний стан агрофітоценозу [2]. Сформовані у процесі багато-вікової історії розвитку сучасні популяції бур'янів на-були властивостей, які допомагають їм протистояти інтенсивному антропогенному впливові [3].Шкода, якої бур'яни завдають сільському гос-подарству, обумовлена не тільки зменшенням вро-жайності культур, але й засміченням врожаю і погір-шенням його якості, зменшенням продуктивності лук і пасовищ, токсичністю для людей і тварин. Щоб за-побігти подальшому розселенню бур'янів з наявних осередків, необхідно здійснювати комплекс заходів для зменшення їх чисельності до мінімального рівня.Виконання досліджень неможливе без детального вивчення особливостей морфології, біології та еколо-гії бур'янів, шляхів поширення, впливу абіотичних і біотичних факторів середовища в нових місцях засе-лення [4, 5]. Аналіз літературних даних та постановка проблемиЧисленні дослідження з вивчення шкодочин-ності бур'янів показали, що вона не є постійною ве-личиною, а залежать від метеорологічних умов веге-тації, біологічних особливостей конкуруючих рос-лин, інтенсивності наростання біомаси бур'янів і ку-льтури, технології обробітку ґрунту, видів добрив, гербіцидів, норм висіву насіння та ін. Для оцінки шкодочинності бур'янів та успішної боротьби з ними, необхідно знати видовий склад і біологію сегетальної флори, особливості розвитку залежно від природних і агротехнічних факторів [6].За останні 10-15 років в хімічному методі бо-ротьби з бур'янами відбулися істотні зміни, які поз-начились на асортименті гербіцидів, підвищенні ре-зистентності бур'янів до різних факторів, у тому чис-лі до хімічних сполук. Сучасний асортимент пести-цидів формується на основі їх токсико-гігієнічної оцінки. Новітні технології вирощування сільськогос-подарських культур передбачають застосування гер-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ

Бінерт Б., Шувар І., Корпіта Г. Врожайність і якість бульб картоплі залежно від способу передсадивного обробітку ґрунту в умовах Західного Лісостепу Наведено результати дослідження, виконаного упродовж 2017-2018 рр. на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті дослідного поля навчально-наукового центру Львівського НАУ з вивчення врожайності та якості бульб картоплі сорту Дужа залежно від способу передсадивного обробітку ґрунту у чотирипільній сівозміні з таким чергування культур: 1. Вико-вівсяна сумішка; 2. Пшениця озима; 3. Картопля; 4. Ячмінь ярий. Враховуючи особливості ґрунту господарства та виробничу актуальність поставленої проблеми (забезпечення оптимальних фізичних параметрів ґрунту впродовж періоду вегетації картоплі), до схеми досліду ввели три варіанти передсадивного розпушування ґрунту, а саме: ранньовесняна культивація ґрунту на глибину 10-12 см; ранньовесняне розпушування ґрунту плугами без полиць на глибину 25-27 см з передплужниками на глибину 10-12 см; ранньовесняне розпушування ґрунту плугами без полиць на глибину 25-27 см з передплужниками на 10-12 см й наступне нарізування гребенів фрезерним культиватором-гребенеутворювачем КФК-2,8. На підставі дворічних досліджень встановлено, що забур'яненість агроценозу картоплі на дату повних сходів найвищою була на контролі і становила у середньому за два роки 149 шт./м 2. У варіанті розпушування ґрунту на глибину 25-27 см плугами без полиць забур'яненість була меншою і становила 117 шт./м 2 (-21,5% порівняно з контролем), а в аналогічному варіанті з наступним нарізуванням гребенів культиватором КФК-2,8 показник забур'яненості знизився до 91 шт./м 2 , що на 38,9 % менше, ніж на контролі. У середньому за два роки дослідження тенденція до зменшення рівня забур'яненості агроценозу картоплі збереглася й у період цвітіння культури. На контролі забур'яненість становила 60 шт./м 2 , а у варіанті з глибоким безполицевим розпушуванням на глибину 25-27 см-47 шт./м 2 (-21,6 %), у варіанті з глибоким безполицевим розпушуванням та нарізуванням гребенівлише 37 шт./м 2 (-38,3 % порівняно з контролем). Найвищу врожайність отримано у варіанті, в якому виконували передсадивне розпушування ґрунту плугами без полиць на глибину 25-27 см з передплужниками на 10-12 см та наступне нарізування гребенів культиватором КФК-2,8. У середньому за два роки дослідження врожайність бульб картоплі становила 27,2 т/га, що на 4,3 т/га перевищило показник на контролі, а вихід крохмалю зріс на 7,9 ц/га. Ключові слова: передпосівний обробіток ґрунту, картопля, забур'яненість агроценозу, врожайність, якість бульб картоплі.