Місце центральних міорелаксантів у лікуванні неспецифічного болю в спині Резюме. У роботі розглянуто сучасні стратегії фармакологічного лікування неспецифічного болю в спині. Показано, що, незважаючи на деякі контраверсійні підходи до лікування згідно з останніми клінічними рекомендаціями, центральні міорелаксанти продовжують займати значне місце у лікуванні болю в спині. У той же самий час ненаркотичні анальгетики (парацетамол) вже не вважаються препаратами першої лінії терапії гострого болю в спині, як це було рекомендовано ще декілька років тому назад. Проведено аналіз групи міорелаксантів центральної дії. Показані значна неоднорідність групи та індивідуальні розбіжності різних препаратів. Щодо деяких препаратів групи їх виробники отримали приписи від регуляторних органів внаслідок несприятливого співвідношення «користь-ризик». Більш детально розглянутий один з препаратів групи центральних міорелаксантів-циклобензаприн, що є новим на фармацевтичному ринку України. Наголошується, що однією з вагомих переваг є лікарська форма цього препарату з повільним вивільненням діючої речовини. Це дозволяє використовувати циклобензаприн один раз на добу та сприяє покращанню профілю безпеки препарату та комплайєнтності пацієнтів.

No abstract

У всьому світі: майже 6 млн осіб щорічно звертаються по медичну допомогу з приводу опікових ран. На сьогоднішній день основним методом місцевого лікування ран та опіків, в тому числі інфікованих, є використання лікарських засобів, що містять антисептики, антибіотики, сорбенти, а також їх сполучення. Мета. Визначити вплив композиту нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом на імунологічні показники та показники окислювально-антиоксидантного гомеостазу у крові та осередку ураження щурів з неінфікованим термічним опіком. Матеріали і методи. Дослідження проводилося на 72 щурах, яким моделювали термічний опік ІІ ступеня. Тварини були розподілені на 4 групи: інтактні, контроль, ліковані хлоргексидином, ліковані композитом нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом. На 7-у, 14-у, 21-у та 28-у добу тварин виводили з експерименту та визначали імунологічні показники та показники окислювальноантиоксидантного гомеостазу у крові та шкірі в осередку ураження. Результати. Термічна травма безпосередньо пов'язана з біохімічними змінами в організмі. Нами порівнювалися рівні проти-та прозапальних цитокінів, маркерів вільнорадикального окислення-дієнового коньюгату (ДК), активних продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП), активність каталази (Кат) та супероксидисмутази (СОД). Було доведено, що композит НДК+ПГМГ-ГХ проявляє значно більш виражений, порівняно з хлоргексидином, фармакологічний ефект щодо зниження рівня прозапальних цитокінів IL-1β і TNF-α та збільшення вмісту IL-10 у крові та вогнищі термічного опіку протягом усього періоду спостереження. Також композит ефективно впливає на окиснювально-антиоксидантний гомеостаз, що виявляється нормалізацією вмісту ДК і ТБК-АП на 14-ту добу, відновленням активності Кат на 14-ту добу, СОД-вже на 7-му добу, порівняно з хлоргексидином. Висновки. Проведене дослідження свідчить про те, що композит НДК+ПГМГ-ГХ має виражені протизапальні та ранозагоювальні властивості, що дає змогу використовувати його як комбінований засіб для лікування термічних опіків Ключові слова: термічний опік, композит нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом, цитокіни, окислювально-антиоксидантний гомеостаз

No abstract

ВПЛИВ ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ПЕРСИКА НА СТАН МЕТАБОЛІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ПРООКСИДАНТНО/АНТИОКСИДАНТНИЙ БАЛАНС ЩУРІВ В УМОВАХ ХРОНІЧ-НОГО ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ