Positive influence on the psychological state of pregnant women is the presence of her husband during childbirth, moderate physical activity, outdoor walking, attending courses by young parents during pregnancy.

Мета роботи – оцінити значення професійної компетентності студентів, формування критеріїв оцінювання їх досягнень, готовності до майбутньої діяльності лікаря. Основна частина. У нашому дослідженні необхідно з’ясувати змістове наповнення поняття “професійна компетентність майбутнього лікаря”. Аналіз змісту визначень понять “компетентність” і “компетенція” доводить нас до розуміння сутності цих понять, яке важливе для побудови моделі компетентного випускника вищого медичного навчального закладу, формування критеріїв оцінювання досягнень студентів, їх готовності до майбутньої діяльності лікаря. Формування професійної компетентності у контексті психології особистості становлення майбутнього лікаря потребує обґрунтування інтегрованої моделі та вдосконалення змісту, структури, форм і методів професійної підготовки студентів до виконання лікарської діяльності, визначення психолого-педагогічних умов підвищення професійної компетентності. Теоретичний аналіз дозволив нам використати модель і включити у неї всі необхідні, на нашу думку, фахові якості, які є складовими компонентами професійної компетентності майбутнього лікаря.Висновок. Представлені нами матеріали професійної компетентності майбутнього лікаря – це важлива складова  теоретичної і практичної підготовленості студента на основі особистих і професійно важливих якостей; стан сформованості професійних знань, умінь та навичок, необхідних для виконання діяльності лікаря в майбутньому.

У нашому суспільстві часто ігнорують питання про правильне використання людиною своїх можливостей. Люди часто займаються не своєю справою і, як наслідок, це негативно відбивається власне на них і на результатах їх діяльності. Тому визначаючи для себе сферу діяльності, необхідно враховувати свої індивідуальні особливості й спрямовувати їх у правильне русло. Це питання є особливо актуальним для випускників загальноосвітньої школи, які вже зараз обирають майбутню професію.Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити провідні психічні функції старшокласників (за К. Г. Юнгом) та на цій підставі розробити рекомендації щодо вибору ними майбутньої професії.Матеріали і методи. Об’єктом вивчення була особистість старшокласника. У процесі роботи використано теоретичні та емпіричні методи, а також методи математичної обробки даних.Результати досліджень та їх обговорення. У результаті теоретичних досліджень з’ясовано сутнісні аспекти виокремлення психотипу особистості, в основі якого лежить домінування тих чи інших психічних функцій (за К. Г. Юнгом). Емпірично встановлено, що спосіб визначення психотипу комбінованим методом (за подвійним анкетуванням та знайомством з короткими описами психотипів) є недостатнім для визначення психотипу в старшокласників (психотип визначено лише у 46,9 % опитаних). Обґрунтовано, що такий підхід можна застосовувати при визначенні виду професійної діяльності в процесі профорієнтаційної роботи у школі (таку установку визначено у 84,4 % респондентів). Серед опитаних виявлено: осіб із соціальною установкою на вид діяльності – 7,4 %, гуманітаріїв – 37,0 %, керівників – 29,6 %, науковців –26,0 %. У 46,9 % опитаних визначили психотип на основі того, що при опитуванні запропонованим методом результат співпадав двічі або частіше. На підставі аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження запропоновано комплексний психодіагностичний підхід із метою професійної орієнтації учнів.Висновки. Розроблено зручний у користуванні комплексний методичний підхід для визначення установки на вид діяльності учнів випускних класів середньої школи, адаптований до застосування в умовах школи. На підставі використання цього підходу в профорієнтаційній роботі зі старшокласниками укладено рекомендації щодо вибору ними майбутньої професії.

The article is devoted to allergic diseases among children of the Nikolaev area, first of all bronchial asthma of an atopic form.  The dynamics of the prevalence of allergic diseases is analyzed, the most rational methods of diagnosis and treatment of allergopathology are determined.  Data on hospitalization in the allergy department, the structure of diagnoses that are most often clinically established in children with allergy pathology are presented.  The materials will be of interest to allergists, pulmonologists, immunologists, family doctors and pediatricians.Key words: allergy, bronchial asthma, allergic diseases, atopy, allergology, pediatrics.

Мета дослідження – вивчити біохімічні показники мінерального обміну речовин та результати денситометрії в дітей із хронічним гастродуоденітом. Матеріали та методи. Обстежено 30 дітей із хронічним гастродуоденітом віком 5–14 років у період загострення хвороби з терміном захворювання 1–5 років. Крім загальноприйнятих лабораторних та інструментальних обстежень, проводили денситометрію з визначенням густини кістки в поперековій ділянці хребта, вмісту мінералів у кістці в грамах, площі хребців, висоти та їх об’єму в сантиметрах кубічних, а також біохімічний аналіз крові (кальцій, фосфор, магній, лужна фосфатаза). Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей із хронічним гастродуоденітом порушується мінеральний обмін, змінюється кісткова тканина (остеопороз чи остеосклероз). При остеопорозі на тлі гіпофосфатемії, гіпермагніємії за підвищеної активності лужної фосфатази знижується мінералізація кістки, зменшуються площа й об’єм хребців. При остеосклерозі гіпокальціємія, гіперфосфатемія, гіпермагніємія за нормальної ферментативної активності лужної фосфатази призводять до підвищення мінералізації кістки, збільшення об’єму і площі хребців. Висновок. Результати досліджень показали наявність ознак остеопорозу та остеосклерозу на тлі порушеного мінерального обміну залежно від активності лужної фосфатази, що вказує на необхідність пошуку методів корекції виявлених змін.