There are different opinions about the role of hydrogen sulfide (H 2 S) in catalytic and energy processes, but the biochemistry of all possible effects of H 2 S is not well studied yet. The enzymatic synthesis of H 2 S is catalyzed by cystathionine-γ-lyase, cystathionine-β-synthase, cysteine aminotransferase and in mitochondria by 3-mercaptopyruvate sulfurtransferase only. H 2 S may function as an energy substrate to sustain the ATP synthesis under stress conditions, but in high concentration H 2 S inhibits respiratory complex IV, blocking electron transport and proton pumping. The interaction between glucose in high concentrtaion, H 2 S, and the K ATP channels may constitute a novel mechanism for the control of insulin secretion. The positive effect of H 2 S on the bioenergetic function of mitochondria may be used in therapy of many diseases.

No abstract

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»Вплив триденного введення глутатіону на метаболізм гідроген сульфіду у печінці щурів за умов експериментальної нефропатії Актуальність. В останні роки зросла зацікавленість науковців до обміну сірковмісних амінокислот, а також до метаболізму гідроген сульфіду (Н 2 S) та глутатіону. Водночас вплив трипептиду глутатіону на стан системи обміну газотрансміттера Н 2 S за умов нефропатії залишається не вивченим.Мета роботи -вивчити вплив триденного введення глутатіону на систему H 2 S-генеруючих ензимів, концентрацію та продукцію H 2 S у печінці щурів за умов експериментальної нефропатії.Матеріали та методи. Експериментальну нефропатію моделювали шляхом введення білим щурам-самцям фолієвої кислоти внутрішньоочеревинно в дозі 250 мг/кг. Глутатіон вводили інтрагастрально в дозі 100 мг/кг маси тіла впродовж 3-х днів.Результати та їх обговорення. За умов експериментальної нефропатії спостерігалося зниження концентрації гідроген сульфіду на 37,92 % та продукції гідроген сульфіду -на 34,84 % відповідно порівняно з контрольною групою. Введення глутатіону привело до зростання цих показників на 36,32 % та 48,4 % відповідно у порівнянні з показниками тварин із нефропатією. Активність цистатіонін-γ-ліази (CSE), цистатіонін-β-синтази (CBS) та цистеїноамінотрансферази (CAT) у печінці щурів із нефропатією була знижена на 38,98 %, 33,73 % та 26,76 % відповідно у порівнянні з тваринами контрольної групи. Глутатіон підвищував активність CSE та CBS на 31 % та 33,55 % у порівнянні з групою тварин із нефропатією відповідно. Активність цистатіонінамінотрансферази за умов уведення трипептиду зростала на 49,3 % і при цьому перевищувала показник контрольної групи.Висновки. Активність H 2 S-продукуючих ензимів за умов експериментальної нефропатії у печінці щурів знижується. Введення глутатіону підвищувало вміст H 2 S та сприяло зростанню активності H 2 S-генеруючих ензимів у печінці щурів із нефропатією, можливо, за рахунок безпосередньої участі трипептиду у біосинтезі гідроген сульфіду, а також завдяки його детоксикаційним та антиоксидантним властивостям.Ключові слова: нефропатія; гідроген сульфід; глутатіон E. Ferenchuk, I. Gerush Effect of three-day Glutathione introduction on hydrogen sulfide metabolism in liver of rats under experimental nephropathy conditionsTopicality. Scientists are becoming more interested in the exchange of sulfur-containing amino acids and hydrogen sulfide (H 2 S) metabolism and glutathione. But the effect of tripeptide on the H 2 S metabolism by nephropathy is not studied enough.Aim. To study the effect of tree-day glutathione introduction on the system of H 2 S-producing enzymes, concentration and production in the liver of rats under conditions of experimental nephropathy.Materials and methods. The experiment was conducted on albino mature male rats. The animals in experimental group were administered a single intraperitoneal dose of folic acid (250 mg/kg). Glutathione was introduced intragastral (100 mg/kg) during 3 days after...

Вступ.Захворювання нирок – одна з найпоширеніших та найактуальніших проблем сучасної медицини. В останні десятиліття активно вивчають нефропротекторні властивості різноманітних антиоксидантів з метою попередження та корекції порушень функцій нирок, однак дані щодо ролі різних антиоксидантів є фрагментарними і потребують подальших досліджень. Мета дослідження– вивчити вплив глутатіону на зміну біохімічних показників крові за умов експериментальної нефропатії. Методи дослідження. Досліди проводили на 90 білих статевозрілих щурах-самцях масою 0,16–0,18 кг. У двох серіях експериментів нефропатію викликали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення фолієвої кислоти в дозах 200 та 250 мг/кг. Глутатіон вводили інтрагастрально в дозі 100 мг/кг упродовж трьох та семи днів. Для оцінки функціонального стану нирок проводили біохімічне дослідження крові з визначенням концентрації креатиніну, сечовини, альбуміну, загального білка, активності γ-глутамілтранс­пептидази та аланіламінотранспептидази. Результати й обговорення.За умов нефропатії спостерігали збільшення вмісту сечовини порівняно з контрольною групою: на 27 % – на третій день експерименту, на 15 % – на сьомий. Введення глутатіону сприяло нормалізації досліджуваного показника. Було відзначено підвищення, порівняно з контрольною групою, рівня креатиніну в сироватці крові щурів із нефропатією в 1,5 раза при застосуванні фолієвої кислоти в дозі 200 мг/кг. На сьомий день експерименту він збільшився лише на 17 %. У групі тварин, в яких нефропатію викликали фолієвою кислотою в дозі 250 мг/кг, концентрація креатиніну підвищилась порівняно з контрольною групою: у 2,4 раза – на третій день експерименту, на 30 % – на сьомий. Семиденне введення глутатіону прирівнювало показники креатиніну піддослідних тварин до показників контрольної групи. Про загальну інтоксикацію організму під впливом високої концентрації фолієвої кислоти свідчили зниження білоксинтезувальної функції печінки, зростання активності γ-глутамілтранспептидази та аланіламінотранспептидази. Висновки.Глутатіон проявляє нефропротекторні властивості, що підтверджується зниженням проявів нефротичного синдрому та поліпшенням функціональних показників нирок. Найбільш чутливий біохімічний показник за умов нефропатії – креатинін, вміст якого залежить від концентрації токсиканта, можна використовувати для діагностування стану нирок та підтвердження моделі нефропатії.

No abstract