No abstract

У статті розглянуто особливості прийняття управлінських рішень під час евакуації людей внаслідок виникнення пожеж та надзвичайних ситуацій в торговельно розважальних центрах (далі-ТРЦ). У ТРЦ згідно з правилами пожежної безпеки передбачені запасні входи та виходи, коридори, сходи, фойє, проходи тощо. Вони можуть займати значну площу-до 30 % від загальної площі. Евакуація прово диться під керівництвом людей, які навчені діям у разі виникнення пожежі. Водночас рух їх здійснюється практично одночасно і має чітку спрямованість-усі прямують до виходів з приміщен ня. Психологія індивідуальної поведінки людини при рятуванні від пожежі викликана в основному страхом за своє життя. Прагнення людини як найшвидше вийти з небезпечної зони зрозумілерятування життя. У таких випадках можливе навіювання небезпеки. Воно можливе через пере більшення небезпеки, сприймання її без відповідного аналізу та схильність до наслідування дій інших. Це може викликати паніку. Паніка може проявлятися або у вигляді ступору (завмирання, не рухомості, нездатності до дій), або у вигляді фуги (хаотичні кидання, нецілеспрямований біг), прий няття рішень будь яку ціну врятувати своє життя. Така поведінка може передаватися іншим людям, і тоді виникає загальна паніка. Усі, хто працює в ТРЦ, повинні знати шляхи евакуації та особливості евакуаційних виходів [1]. У свою чергу статистичний аналіз з пожежної безпеки показує, що своєчасну евакуацію людей при пожежі можливо забезпечити при дотриманні протипожежних вимог, а саме: до евакуаційних шляхів і виходів; евакуаційного освітлення; до оснащення будівель, споруд і приміщень евакуацій ними знаками; при розробці планів евакуації та інших документів, які регламентують порядок ева куації людей під час пожежі; до системи оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі; щодо навчання персоналу діям під час пожежі. Тому питання управління та прийняття управлінських рішень щодо евакуації людей-це голов ний пріоритет під час ліквідації надзвичайних ситуацій в ТРЦ.

No abstract

Мотивація. На сьогодні вкрай важливо розуміти, чи можна довіряти системам, що базуються на використанні штучного інтелекту (СШІ). Велика кількість сучасних СШІ побудовано за принципом «чорної скриньки», тобто незрозуміло, яким чином вони працюють, а тільки є результати роботи. Також потрібні засоби для порівняння декількох СШІ. У випадку, коли декілька варіантів ШІ конкурують щодо використання у деякій системі, потрібно визначити кращий. Метою дослідження є розроблення модель-базованого фреймворку для оцінювання якості СШІ з використанням метрик і методу візуалізації результатів. Етапи дослідження. В статті аналізуються моделі якості СШІ, метрики і види згорток для її оцінювання, пропонується метод оцінювання та візуалізації результатів і приклад використання методу. Висновки. Для оцінювання СШІ використано базові моделі якості, об’єднані у чотирьохрівневу ієрархію. Для цих характеристик визначено правила формування метрик і метод розрахунку якості з використанням згорток та візуалізації проміжних і кінцевих результатів за допомогою радіальних метричних діаграм. Відповідні моделі якості, метрики і методи оцінювання і візуалізації утворюють фреймворк для автоматизації процесів, який реалізується з використанням розробленого інструментального засобу. Цей засіб дозволяє користувачу створювати модель якості, встановлювати метрики якості, вводити значення показників метрик. Потім на основі цих показників розраховується узагальнена метрика якості системи та візуалізується за допомогою РМД. Засіб є десктопним застосунком, створеним на платформі .Net Framework. Напрям подальших досліджень. Майбутні кроки можуть бути присвячено розвитку моделі та інструментарію оцінювання якості для різних доменів з урахуванням аспектів еволюції якості.

MANAGEMENT OF FIRE AND DISASTER RISK FACTORS У статті проаналізовано вітчизняних та іноземних вчених у галузі державного управління по забезпеченню попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Розглянуто питання впровадження в Україні системи забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єктів господарювання на основі оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Наведено нормативно-правові акти, якими регламентуються вимоги щодо оцінки ризиків виникнення НС. Розглянуто головні принципи цивільного захисту щодо створення системи раціональної превентивної безпеки. Розглянуто рівні ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Наголошено важливість питання проведення детального пожежно-технічного обстеження об'єкту, перевірки стану обладнання та рівня професійної підготовки персоналу. Проаналізовано методики, що застосовуються при оцінці ризику в Європейському Союзі та США. Наведено головний принцип переходу до новітньої системи управління ризиками у сфері пожежної та техногенної безпеки.