Sedative phytomedications continue to play an important role in the management of a considerable amount of anxiety symptoms because of the various side effects of synthetic sedatives and tranquilizers. However, developing new herbal drugs needs their appropriate quality control according to the relevant requirements. The aim of the study was to determine the sedative properties of the tinctures obtained from the American basil (Ocimum americanum L., Lamiaceae Martinov family) herb and to develop the standardization parameters for the promising herbal medicinal product. The open field test was used to evaluate the sedative effect of the prepared tinctures: (1) with the added of O. americanum essential oil (OATEs) and (2) without adding O. americanum essential oil (OAT). The standardization parameters for the OATEs were developed using validated High-Performance Thin Layer Chromatography (HPTLC) and High-Performance Liquid Chromatography (HPLC) methods. The HPTLC analysis was used for the chromatographic fingerprints of polyphenols and for identifying linalool in the OATEs. The HPLC analysis found the significant content of rosmarinic acid (RA) (0.26%) in the OATEs. In conclusion, the developed OATEs can be considered as the new herbal medicinal product with significant sedative properties.

Objective: The present study was designated to analyse the essential oils and tannins as important secondary metabolites of the aerial part of Satureja hortensis. Methods:The chemical composition of S. hortensis herb was investigated using high-performance liquid chromatography (HPLC) and gas chromatography-mass spectrometry (GC-MS). The essential oil was obtained by hydrodistillation method. Results:The essential oil yield in the aerial part of S. hortensis was 1.61%. GC-MS analysis of the essential oils identified the presence of 29 components. Carvacrol (76.16%), as the main component of essential oils, belongs to the group of aromatic compounds. Eight tannin components identified by HPLC and epigallocatechin (130.91х10 Ternopil, 46001, Ukraine Email: shanayda-mi@ukr.net -2 %) are prevalent among them. Conclusion: S. hortensis was found to possess considerable amountKeywords: Satureja hortensis, Essential Oil, Tannins, HPLC, GC-MS.of phytoconstituents such as essential oils and tannins. The results of this research will help to study pharmacological properties of the investigated plant and to prevent possible adulteration with other plants.

Анотація. У сучасних умовах активного запровадження дистанційного навчання питання контролю та оцінки результатів навчального процесу є актуальною методологічною та теоретичною проблемою, особливо під час дії карантинних обмежень, спричинених пандемією СОVID-19 у світі, а в умовах сьогодення – у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану в лютому 2022 р. Фармацевтична ботаніка належить до базових (фундаментальних) дисциплін підготовки здобувачів магістерського рівня вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» та входить до переліку дисциплін єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) «Крок 1.Фармація». У Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (ТНМУ) вона вивчається студентами фармацевтичного факультету на другому курсі. Вважаємо, що запорукою ефективного засвоєння студентами знань iз фармацевтичної ботаніки та успішного складання «Крок 1. Фармація» є детальний аналіз їхньої поточної успішності й підсумків складання іспиту. Це дасть змогу вчасно вжити необхідних заходів для запобігання ризикам не скласти на прохідний бал цей обов’язковий компонент ЄДКІ наприкінці третього курсу. За умов запровадження у березні 2020 р. дистанційного навчання викладачі кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою ТНМУ постій­но проводять аналіз як поточної успішності з цієї дисципліни, так і результатів складання «преКроку» та сесії (тестової частини іспиту та усної співбесіди). Поступово запроваджуємо нові форми і методи навчання та контролю знань, удоскона­люємо алгоритми складання практичних вмінь і навичок тощо. Такий підхід до викладання навчальної дисципліни дасть змогу покращувати рівень знань студентів, що в майбутньому стане надійною передумовою для успішного засвоєння ними фахових дисциплін та подальшої практичної діяльності.

Мета роботи. Вивчити гепатопротекторну активність рідкого екстракту трави чаберу садового (Satureja hortensis L.) при експериментальному гострому тетрахлорметановому гепатиті. Матеріали і методи. Рідкий екстракт виготовлено шляхом послідовної екстракції подрібненої трави чаберу садового спиртом етиловим (70 %, 50 % та 30 %) з наступним об'єднанням витягів та їх концентруванням; його дозування здійснювали в перерахунку на сухий залишок. Для моделювання гепатиту щурам дворазового вводили 50 % олійний розчин тетрахлорметану у дозі 1 мл/кг маси тіла тварин. Для вивчення гепатопротекторної дії рідкого екстракту трави чаберу садового були вибрані дози 50 мг/кг, 100 мг/кг і 200 мг/кг маси тіла тварин; як препарат порівняння використовували «Силібор» у дозі 50 мг/кг. Результати й обговорення. Введення піддослідним тваринам рідкого екстракту трави чаберу садового з профілактичною метою на тлі тетрахлорметанового отруєння значно зменшило загальні прояви ураження. У ході експерименту вижили всі щури, які отримували екстракт, що вказує на перспективність вивчення його гепатопротекторної дії. Найбільш вірогідні зміни у досліджуваних біохімічних показниках організму щурів встановлено при використанні екстракту у дозі 200 мг/кг: за впливом на вміст малонового діальдегіду, молекул середньої маси та коефіцієнт маси печінки досліджуваний екстракт достовірно не відрізнявся від референс-препарату «Силібор», а за такими біохімічними показниками, як вміст загального білка і активністю супероксиддисмутази достовірно його перевершував. Використання доз екстракту 50 мг/кг і 100 мг/кг проявляло достовірний позитивний ефект тільки на деякі досліджувані показники уражених тварин. Висновки. Профілактичне введення рідкого екстракту трави чаберу садового у дозі 200 мг/кг ураженим тетрахлорметаном щурам суттєво знижувало інтенсивніть ураження печінки порівняно з контрольною патологією.Ключові слова: тетрахлорметановий гепатит; рідкий екстракт; Satureja hortensis.Вступ. Печінка є одним з ключових органів, які бе-руть участь в обміні речовин, оскільки забезпечує біо трансформацію, детоксикацію та екскрецію різно-манітних ксенобіотиків та ліків [4,11]. Нераціональне харчування, шкідливі звички, низька фізична актив-ність, стреси та погіршення екологічної ситуації спри-яють розвитку захворювань печінки та інших органів шлунково-кишкового тракту, що зумовлює необхід-ність пошуку ефективних та безпечних лікарських за-собів з гепатопротекторним впливом [10, 19]. На фармацевтичному ринку України асортимент гепато-протекторів представлений переважно дорогими за-кордонними препаратами, які мають різноманітну хі-мічну природу та механізм дії. У лікуванні та профі-лактиці захворювань печінки важливу роль відігра-ють засоби рослинного походження, які є недорогими та забезпечують ефективне відновлення функціону-вання гепатоцитів [2,13, 18, 19]. У зв'язку з цим по-шук нових фітопрепаратів для профілактики та ліку-вання гепатобіліарних розладів є актуальним за-вданням сучасної фармацевтичної науки і практики.Чабер садовий (Satureja hortensis L.) є неофіци-нал...

Мета роботи. Порівняльний хроматографічний аналіз фенольних сполук у траві двох видів роду Чабер (Satureja L.) – ч. садового (S. hortensis L.) і ч. гірського (S. montana L.). Матеріали і методи. Для досліджень використовували надземну частину рослин (траву), яку заготовляли на початку масового цвітіння. Методом мацерації отримано метанольні витяги подрібненої сировини. Для ідентифікації фенольних сполук використано метод тонкошарової хроматографії (ТШХ). Компонентний вміст поліфенолів проаналізовано із застосуванням методу високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Результати й обговорення. Методом ТШХ отримано «хроматографічні відбитки» фенольних сполук трави S. hortensis і S. montana. Методом ВЕРХ у траві S. hortensis ідентифіковано та визначено вміст 11 компонентів фенольної природи, у траві S. montana – 10. Домінуючими компонентами трави обох досліджуваних видів були флавоноїди гіперозид, апігенін-7-О-глюкозид і кверцитрин та гідроксикоричні розмаринова і ферулова кислоти, які накопичувались в них у різних співвідношеннях. Висновки. Встановлено особливості накопичення фенольних сполук у траві S. hortensis і S. montana вітчизняної заготівлі. З огляду на якісний склад і вміст поліфенолів, визначено перспективу вивчення фармакологічної активності цих рослин.