The research work analyzes the problem of forming software engineering technicians’ soft skills, approaches to defining the list, detail and the maturity level of software engineering technicians’ soft skills and basic ways of their formation, in particular: development of new academic programs or individual innovative courses, the problem-oriented approach, the AGILE approach, gamification of learning, development of interdisciplinary courses, etc. The obtained data enable developing methodological recommendations to form software engineering technicians’ soft skills when studying the humanities and social sciences and experimentally investigating their efficiency.

The authors of the article investigated the current state of developing legal education in Ukraine in the context of European integration processes, and also identified the main trends towards increasing the level of legal culture of Ukrainian youth, taking into account the experience of European countries and peculiarities of Ukrainian legislation in terms of regulating rights and obligations of major institutions of socialization.

No abstract

Виходячи з особливостей розвитку сучасного інформаційного суспільства у статті актуалізується проблема науково-методичного супроводу формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення упродовж усього життя.Розглянуто умови формування готовності до творчої професійної діяльності ІТ-фахівців на сучасному етапі та підкреслено актуальність професії техніка-програміста на етапі модернізації суспільства і розвитку ринкових відносин. Передусім йдеться про суперечності між: глобальним і локальним; усезагальним і індивідуальним; духовним і матеріальним; традиціями і сучасностями; найближчими і перспективними заняттями; конкуренцією і рівністю можливостей, необмеженими можливостями людини оволодівати ними. За цих умов навчання упродовж усього життя стає одним з ключів до розв’язання проблем ХХІ століття. Зокрема, здійснено теоретичне обґрунтування педагогічного моделювання як методу наукового пізнання для відтворення характеристик моделі такого явища, як готовність майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення. З використанням концептуальних технік у дослідженні побудовано каскадну модель формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення, яка має універсальну частину – аксіоматику. Педагогічне моделювання в даній науковій праці є методом наукового пізнання, який уможливив відтворення характеристик моделі формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення як багатомірного і багатофакторного процесу. Перспективним напрямом подальшого дослідження передбачається її впровадження в педагогічну практику професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів із зазначеної спеціальності з обов’язковим аналізом отриманих багатопланових результатів.