The purpose of the article consists in clarifying the features of the archetypal structures functioning (in this case – archetypes of Greek myths) in modern fashion design and also in the analysis of the fashion design methodology peculiarities in the condi­tions of metamodernism. The realization of this purpose is planned by developing the meth­od of designing modern clothing, taking into account the principles and characteristics of metamodernism. Research methodology. The complex problem of analyzing the features of fashion design development in the environ­ment of metamodernism is solved based on interdisciplinary system analysis with a combi­nation of subject, historiographic and morpho­logical analyzes.Scientific novelty. For the first time, it was shown that modern design trends, such as in-personal empathy and situational expressiveness, more careful consideration of aesthetic guidelines, psychological attitudes, and user expectations, are most harmoniously reflected in the principles of metamodernism. It was demonstrated that in the conceptual space of the metamodern, the principle of os­cillation corresponds to a choice between two competing primary sources of an image gen­eration in fashion design. The images of Greek mythology gods were chosen as traditional ele­ments of the design project, and prototypes of modern clothing models were chosen as com­petitive elements. Conclusions. As a result of the research, we conclude that in the practice of fashion design, it is expedient to solve the project approach in a balanced way between the factors of the creative source, the personal qualities of the individual, and the archetypes manifested in it. The methods for elements of Greek myths heroes’ images synthesizing with elements-carriers of fashion trends was pro­posed, taking into account the tendencies of metamodernism. Experimental approbation of the research results was carried out by assess­ing the artistic and aesthetic qualities of mod­ern women’s clothing models collection based on Greek myths motives. Thus, the results of the collection design confirmed the feasibility of turning to archetypal forms to find innovative design solutions.

Мета роботи. Стаття присвячена аналізу факторів впливу молодіжних субкультур на підвищення інформативності соціально-символьної складової комунікативної функції костюму. Методологія дослідження. Для визначення факторів впливу субкультур на символьну виразність молодіжного костюму застосовано системний підхід як базис до комбінування історико-культурологічного аналізу динаміки розвитку субкультур з контекстним аналізом аксіологічних критеріїв, семантичних кодів та методів символьної ідентифікації субкультур на кожному етапі життєвого циклу. Наукова новизна результатів дослідження полягає в деталізації ролі соціально-символьної складової комунікативної функції костюма в формуванні тенденцій молодіжної моди, що є актуальною проблемою гармонізації дизайнерських рішень моделей молодіжного костюму з особливостями сприйняття одягу споживачами молодшої вікової групи. Показано, що в певній стадії розвитку субкультура активно впливає на вуличну моду, формуючи новий напрямок «стріт-стайл».Висновки. Виразність символьно-візуального каналу комунікативної функції костюма – характерна особливість субкультур на кожному етапі розвитку, що особливо яскраво проявляється в формуванні позамежних течій певних напрямків «стріт-стайл». Аналіз субкультур як каталізаторів зростання виразності моделей одягу молодіжної моди підтверджує наявність їх впливу на посилення символічної функції костюма. У процесі трансферу семантичних кодів субкультур в фешн-середовище відбувається втрата їх автентичності, але зростає інформаційний потенціал соціально-символьної складової комунікативної функції костюма. У цьому полягає феномен впливу субкультур на соціально-комунікативну функцію молодіжного костюма.

Мета дослідження – осмислення еволюції і тенденцій розвитку сучасного дизайну в умовах постіндустріального суспільства з визначенням імпакт-факторів формування нових функцій та напрямів дизайн-творчості. Методи дослідження. Для аналізу тенденцій розвитку дизайну застосований системний підхід, в основу якого покладена концепція мультидисциплінарності дизайн-творчості, що сприяє поєднанню елементів порівняльного, критичного, історіографічного, термінологічного та контент-аналізу з методом декомпозиції складних процесів на загальній методологічній платформі. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні феноменів впливу діджиталізації на розвиток дизайну. Імпакт-фактори впливу цифровізації на формування тенденцій дизайну поділені на групи соціальної, художньо-естетичної і утилітарно-технологічної природи. Динаміка еволюції дизайну проаналізована впродовж початкової, зрілої цифрової та постцифрової стадій розвитку інформаційного суспільства. Запропонований підхід до управління лояльністю штучного інтелекту у тандемі «людина – штучний інтелект». Висновки. Уперше з’ясовано особливості впливу дизруптивних технологій цифровізації на зародження нових напрямів дизайн-творчості. Доведено, що вплив соціальних факторів на тенденції розвитку сучасного дизайну проявляється у формі розширення «зон дії» традиційних напрямів дизайн-творчості, фактори художньо-естетичної природи стимулюють тенденцію розширення горизонтів фантазії дизайнера завдяки синтезу мистецтв та використання елементів аугментованої / віртуальної реальності, а фактори утилітарно-технологічної природи завдяки злиттю різноманітних сфер знань, технологій і мистецтв забезпечують у сучасному дизайні реалізацію «неможливих», нездійсненних раніше технологічних операцій. Для подолання традиційними закладами освіти перманентної проблеми дизайн-освіти – «цифрового» розриву між освітніми програмами і вимогами ринку – їм потрібна модифікація моделі підготовки дизайнерів з акцентом на інтеграцію теорії і практики в реальних умовах дизайн-проектів.

The study analyzes the stages and prospects of development the digital fashion industry, taking into account the growing raw material and environmental problems. In the course of analysis change the model of its functioning from linear to cyclic, multidisciplinary problems have been identified that it is advisable to solve based on an ecosystem common digital platform. To identify the essence, stages and role of digitalization in the fashion industry transformation, a content analysis of the digital design tools evolution was carried out, the results of which were compared with a historiographical analysis of fashion industry transformation of a post-industrial society. As a result, it was found that the readiness of the fashion industry for transformation depends from the stage of digitalization, from the innovative ecological fashion design development and from the presence of motivated coherence actions among all fashion market subjects, as well as from the formation for them a new style of using clothes. In the course of the study, the structure of digital fashion industry innovative potential was determined as a part of the factors of art-aesthetic, technological, sociocultural, economic, environmental and administrative nature. An approach to managing of the digital fashion industry transformation processes was proposed, based on the balance regulation between processes by redistributing the system total resources to eliminate the "bottleneck" and support the "weak element". Based on the formulated approach, a model of the strategy was proposed for managing the transformation of the fashion industry. The model is based on the decomposition of the main influence factors into relatively independent components, the regrouping of components based on the same nature with the regulation of the balance between these groups by redistributing common resources. The model is based on the decomposition of the main influence factors into relatively independent components, the regrouping of components based on the same nature with the regulation of the balance between these groups by redistributing common resources

The study is devoted to the features of the fashion industry transformation into a sustainable ecological ecosystem. The sociocultural sphere of the fashion industry was chosen for analysis, since this sphere directly depends on the public's attitude to the fashion industry cyclical model of functioning. The relevance of the choice is confirmed by the lag in the sociocultural factors study from the results of technological, artistic, aesthetic and environmental aspects research. The problem is exacerbated by the lack of a single center for managing the socio-cultural sphere in a heterogeneous environment of the ecosystem. The purpose of the study is to find ways to regulate the fashion industry socio-cultural sphere in the in conditions of a common control center absence. The concept of regulation the fashion industry socio-cultural sphere was proposed based on synthesis the digital and humanitarian technologies in the process of its transformation into a sustainable ecological ecosystem. Regulation implemented by generation of stimulating impacts on the independent participants of the cyclic process in order to coordinate their behavior for achieving the common goals of the system. For the formation of influences, humanitarian technologies were chosen that able to influence on the behavior of the process operators. The list of digital humanities curricula of iSchool educational network was chosen as a data source. To create incentives, a techno-humanitarian complex was formed, consisting of filtered and harmonized digital humanities and ecological fashion design. It is shown that this complex is able to influence on the socio-cultural components of the fashion industry innovative potential by stimulating of the ecosystem subjects behavior. The possibility of implementing the proposed concept demonstrated by developing a functional model of fashion industry techno-socio-cultural system with the participation of the techno-humanitarian complex