Сьогодні існують практичні рекомендації щодо періодичності проведення поглиблених медичних (диспансерних) оглядів пацієнтів із патологію щитоподібної залози, зокрема субклінічним гіпотиреозом, виходячи з клінічних міркувань. Водночас такі рекомендації не дають змоги визначити кіль-кісний вплив періодичності на ефективність поглиблених медичних оглядів для зазначеної категорії пацієнтів. Мета дослідження: обґрунтування періодичності проведення поглиблених медичних оглядів для забезпечення максимально можливої працездатності осіб молодого віку із СГ.

Вивчення впливу дисфункції щитоподібної залози (ЩЗ) на серцево-судинну систему в теперішній час набуває особливої актуальності [1]. Зниження функції ЩЗ зустрічається частіше, ніж підвищення, приблизно в 7-10 разів. Статистичні дані за 2011-2017 роки вказують на неухильне зростання захворюваності на гіпотиреоз і серцево-судинні захворювання у всіх регіонах України. Розрізняють маніфестний та субклінічний гіпотиреоз (СГ) [2]. СГ -це синдром, критерієм діагностики якого є нормальний рівень вільного тироксину (Т4) на тлі помірно підвищеного рівня тире-

Церебральний атеросклероз (ЦА) — дисфункція мозку, що виникає внаслідок дифузного і/або дрібно-вогнищевого пошкодження мозкової тканини в умовах недостатності церебрального кровопостачання і повільно прогресує протягом тривалого часу. Метою нашого дослідження є комплексний аналіз ефективності та оцінка безпеки курсового приймання амінофенілмасляної кислоти (АФМК) у пацієнтів із ЦА і цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) як ад’ювантного до базової терапії, який використовується в Україні відповідно до стандартів ведення пацієнтів із цією патологією за схемою: по 1 табл. (250 мг) 2 рази на день протягом місяця. Це клінічне дослідження проводилося як наглядове (неінтервенційне), відкрите, контрольоване, рандомізоване, проспективне дослідження, в якому АФМК призначалася відповідно до зареєстрованих показань. У дослідженні взяли участь 26 пацієнтів (середній вік становив 43±6 років) — 5 чоловіків та 21 жінка, які отримували лікування в Державній установі «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» з приводу ЦД2 в стадії субкомпенсації, який супроводжувався ЦА. Встановлено, що в пацієнтів із ЦА і ЦД2 під впливом курсового лікування АФМК активізуються когнітивні функції (підвищується рівень уваги та покращується пам’ять), поліпшується емоційна сфера (знижується рівень тривоги) і спостерігається відносна вазоактивна дія на церебральну гемодинаміку (знижується периферичний опір в окремих судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів). За даними спектрального та часового аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) АФМК гармонізує симпато-парасимпатичний баланс у пацієнтів із ЦА і ЦД2. Позитивний вплив АФМК на нейропсихологічні функції, церебральний кровотік і ВРС дає підґрунтя рекомендувати цей препарат у схему комплексного лікування пацієнтів із ЦА і ЦД2.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ Сьогодні дуже активно обговорюється питання впливу субклінічного гіпотиреозу (СГ) на розвиток і прогресування кардіоваскулярної патології. важливість цієї патології зумовлена ще й тим, що протягом першого року від 5% до 15% випадків СГ переходять у маніфестну форму з розвитком кардіоваскулярних ускладнень у 70-80% хворих. За даними різних авторів, кардіоваскулярні ураження спостерігаються у більшості (у 70-82%) хворих на гіпотиреоз і часто є першим проявом захворювання. А клінічні прояви кардіоваскулярної патології виникають у 25-50%пацієнтів із СГ. У наукових дослідженнях, що присвячені СГ, виявлені ознаки порушення метаболізму глюкози, що теж є фактором кардіоваскулярного ризику. Мета дослідження: оцінювання методів індивідуального прогнозування та цілеспрямованого раннього виявлення кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із СГ. Матеріали та методи. Проведено аналітичний огляд наукових публікацій з використанням пошукової системи JAMA, scholar та PubMed за останні 10 років. Результати. Шкала sCore дозволяє швидко й легко оцінити загальний ризик кардіоваскулярної смертності для кожної людини, а також спрогнозувати його динаміку в майбутньому й визначити конкретні шляхи його зниження. Шкала ProCAM-це метод розрахунку глобального десятирічного ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) у жінок і чоловіків. Шкала AssIGn оцінює 10-річний ризик розвитку кардіоваскулярної патології, включаючи летальність від кардіоваскулярних захворювань, діагноз ІХС, цереброваскулярної хвороби під час виписки зі стаціонару або втручання на коронарній артерії. Шкала ризику Рейнольдса оцінює 10-річний сумарний ризик кардіоваскулярних подій (Ім, ішемічного інсульту, реваскуляризації коронарних артерій і летальності від кардіоваскулярних захворювань). Фрамінгемська шкала дозволяє оцінити десятирічний ризик розвитку кардіоваскулярних подій в осіб, які не мають клінічних проявів кардіоваскулярної патології. Заключення. використання шкал у пацієнтів із СГ без симптомів кардіоваскулярних уражень дозволить лікарям покращити профілактичні заходи в осіб з високим рівнем ризику розвитку кардіоваскулярної патології.

Цукровий діабет (ЦД) є незалежним фактором ризику розвитку фатальних і нефатальних серцево-судинних захворювань (ССЗ). На сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі на ЦД хворіє близько 422 млн людей, що становить 8,8% усього населення планети. Встановлено, що ССЗ є основною причиною смерті у хворих на ЦД. Також тривожить те, що за ЦД досить часто спостерігається ураження судин. Причиною цьому є патогенетично обгрунтоване швидке прогресування атеросклеротичного ураження судин, яке може безсимптомно прогресувати десятки років до моменту настання несприятливих серцево-судинних подій. Варто враховувати, що на фоні ЦД зміни судинної стінки у вигляді атеросклеротичного ураження мають більш прогресуючий перебіг, ніж у пацієнтів без ЦД. Все це вказує на потребу ранньої діагностики змін судинної стінки у хворих на ЦД. Підтвердженням цьому є результати низки клінічних досліджень, в яких рекомендовано розцінювати ультразвукову діагностику (УЗД) судин, а саме сонних артерій, як скринінговий метод «першої лінії» атеросклеротичного ураження, особливо у хворих на ЦД. Цей метод є не лише неінвазивним, безпечним, безболісним, швидким та не дорогим, але й достовірним. УЗД судин дає можливість на ранніх етапах виявляти початкові і вже наявні атеросклеротичні зміни судинної стінки в безсимптомних хворих, контролювати ефективність лікування та подальше прогресування захворювання. У статті представлено методологію визначення і клінічну значимість ранніх маркерів атеросклерозу — товщина комплексу інтима-медіа та наявність атеросклеротичних бляшок — за допомогою УЗД судин. Використання УЗД сонних артерій, як метода вибору у хворих на ЦД, дозволить своєчасно виявляти ризик розвитку ССЗ та їх ускладнень у пацієнтів на ЦД.