Aim of work is to investigate the influence of the Precarpathian bend and the Volynian-Podolian upland for the nature of displacement of the Dnister River tributaries and to determine stability of river channels. The object of this research is the Dnister River and its left and right tributaries. Considering the main factors influencing the nature of the horizontal riverbed displacements caused by both natural and anthropogenic factors, special attention is focused on the geological structures in the area on which Dnister River and its tributaries flow. Methods. Applying the software package ArcGIS authors had implemented the monitoring for a 100 year period using various topographical, geological, ground maps, and space images. For monitoring of displacements of the riverbeds of right and left bank tributaries of the Dnister there were used: topographic maps at scales 1

It's been established that the problem of disappearing of open water body and the use of Earth remote sensing data for their monitoring is relevant and poorly covered in current Ukrainian and foreign scientific studies. The necessity of complex solution method has been also determined. The purpose of this paper is to study the dynamics of surface water area over a 45-year period (over a long period of time) across the Iziaslav district of Khmelnytsky on the basis of programming analysis of satellite imagery and the results from field surveys at key research sites. In this study, the freely available QGIS software was used to process satellite imagery. Field surveys (implied on the ground) took place at water bodies which disappeared in

Мета. Метою роботи є опрацювання методики дослідження горизонтальних зміщень русла річки Дністер від м. Галич до м. Заліщики за різночасовими топографічними картами, спеціальними картами та космічними знімками. Такий комплексний підхід до використання різних матеріалів для отримання вхідної інформації про русло річки з опрацюванням в ArcGIS дає можливість проводити моніторинг зміщень русла, визначати величини зміщень за значний часовий період. Карти ґрунтів та четвертинних відкладів є підставою для встановлення суттєвих причин зміщень русла річки Дністер. Методика. Розглянуто основні причини виникнення зміщень та меандрування русла річки Дністер. Моніторинг проведено на ділянці від м. Галича до м. Заліщики довжиною близько 100 км за 100-літній період. Матеріалами для проведення досліджень слугували топографічні карти (1910, 1923, 1976 років) та космічні знімки, отримані з супутників Landsat 5 (1986 р.), Landsat 7 (2000 р.) та Sentinel (2017 р.), а також спеціальні ґрунтові карти та карти четвертинних відкладів. Подано загальну технологічну схему опрацювання матеріалів та фрагменти русла річки Дністер, векторизовані за топографічними картами. Візуалізація та дослідження змін русла річки Дністер виконувалися в програмному середовищі ArcGIS 10.1. Визначено коефіцієнти звивистості русла річки Дністер, виконано вимірювання максимальних зміщень ріки в її п'яти виділених фрагментах русла. Виміри здійснено в вибраних точках. Одночасно виміряно площі островів та стариць. Для наочного дослідження причин зміщення русел рік за топографічними картами масштабу 1:100000 побудовано ЦМР. Для встановлення причин зміщення подано межі Передкарпатського прогину та Волино-Подільської плити, структури яких впливають на формування русла річки Дністра. Проаналізовано карти четвертинних відкладів та ґрунтів. Результати. Ділянка досліджень характерна високим показником коефіцієнта звивистості із значною кількістю меандрів та стариць. Дослідження зміщень русла річки Дністер свідчить про значне меандрування в рівнинній частині та майже незмінність русла в горбистій частині. Гідротехнічні роботи, проведені в 20-80-ті роки ХХ ст., значно зменшили звивистість та меандрування, порівняно з природним характером русла, визначеного за картою 1910 року. Максимальні зміщення за 100-літній період виносять 900 м. Із аналізу карт четвертинних відкладів і ґрунтової карти встановлено, що місця максимального зміщення напрямку русла пов'язані з алювієм I, III надзаплавних терас з опідзоленими та болотними ґрунтами. Наукова новизна. Встановлено, що основним дієвим методом прогнозу руслових змін є гідрологоморфологічний аналіз на підставі різної топографічної інформації та інформація, отримана на підставі даних ДЗЗ, який передбачає поєднання та аналіз сучасного і минулих конфігурацій русла річки. Основними руслоформувальними чинниками є: повені та паводки; літологічна будова та гідрогеологія; неотектонічні рухи; акумуляція і ерозія наносів на заплаві. Практична значущість. Результати моніторингу деформаційних процесів русел рік необхідно враховувати під час в...

The aim of this research is monitoring of coniferous forests of Tukhlya forestry in Precarpathian region using medium and high resolution satellite images and images obtained from an unmanned aerial vehicle (UAV). Methodology. To monitor the condition of forests of Tukhlya Forestry, a technique based on using satellite images with different spectral characteristics and resolutions, images obtained from UAVs and, accordingly, their processing by different methods, was used. To substantiate the methods of further image processing and to develop effective approaches to the identification of areas with coniferous trees drying, spectrophotometric measurements of healthy and damaged coniferous vegetation were carried out. The analysis of the obtained spectral curves made it possible to select the appropriate ranges of the electromagnetic spectrum for the identification of damaged and dry vegetation. The research is based on using high and medium resolution satellite images, obtained from GeoEye-1 and Sentinel-2. Unmanned aerial vehicle surveying was used to obtain validation information and to analyse the obtained results. Results. Researches were conducted in the territory of Tukhlya forestry, Skole district, Lviv region. Three expeditions were carried out for field research. During the last expedition, surveying from the unmanned aerial vehicle were conducted for two test sites. For efficient using of spectral reflectance ranges, samples of different coniferous vegetation types were selected for spectrophotometric measurements. The analysis of the obtained spectral curves was used to select the vegetation indices that allow identification of damaged and healthy vegetation. To improve the interpretation capabilities of index images, a synthesized image from three vegetation indices was created. Controlled classification by maximum likelihood method was performed to determine the areas of sites with damaged coniferous vegetation. The obtained results were then analysed. Scientific novelty and practical significance. The scientific novelty is processing of the methods for detection of damaged and healthy coniferous vegetation in the territory of the Carpathian region. Spectrometric measurements of healthy and damaged vegetation are the theoretical basis, which makes it possible to substantiate the choice of spectral ranges for the most efficient separation of different types of coniferous vegetation and the choice of vegetation indices for their identification. The developed methodology of using remote sensing data for identification of damaged and healthy vegetation allows to detect not only dry and healthy vegetation, but also damaged vegetation. This will contribute to the timely cutting of such trees, which will not only save the healthy forest from further spread of pests, but also obtain wood that can still be used in the wood industry.