Мета. Дослідження індивідуальних уявлень та особистісних смислів концепту “рідна мова” в свідомості українців у період з 2019 року і дотепер.
Методи. Концептуальний аналіз (лінгвокультурологічна теорія В. Карасика (Карасик, 2002) та С. Воркачова (Воркачев, 2001)), зіставний аналіз (дослідження функціонального та культурно-ціннісного критеріїв тлумачення поняття “рідна мова”), вільний і спрямований асоціативний експерименти (дослідження поняттєвого й образного компонентів семантичного простору концепту, ціннісного аспекту значення), дослідницький синтез, формулювання висновків. В емпіричному дослідженні взяли участь 146 осіб віком 25–45 років; період проведення експерименту: квітень 2019 року – квітень 2021 року.
Результати. Концепт “рідна мова” визначено як багатовимірне ментальне утворення, що має три аспекти значення: образний, поняттєвий та ціннісний. Його кваліфіковано як своєрідну ментальну структуру, що є результатом психічних процесів і станів людини (як частини колективного несвідомого та індивідуальних свідомих і несвідомих процесів). Проведено зіставний аналіз тлумачення концепту “рідна мова” в межах лінгвістики, психології, філософії, культурології, соціології, структуровано номінативне поле концепту. Під час проведення концептуального аналізу було визначено структуру концепту “рідна мова” : центральні (ядерні) та периферійні компоненти.
Висновки. Асоціації “перша мова”, “мова країни” уналежнено до структури ядра концепту, оскільки вони узагальнюють загальнолюдські, національно-культурні, соціально-групові та індивідуально-особистісні уявлення. Периферію концепту “рідна мова” становлять менш актуальні для носіїв конкретної мови й культури поняттєві, образні та інші типи асоціацій, які окреслюють індивідуальний досвід респондента та не є типовими (9.3%): “мова снів”, “суржик”, “легка мова” тощо. В усвідомленні концепту “рідна мова” переважають асоціації мовців за функціональним критерієм, що ґрунтується на соціальній основі та репрезентує рівень досконалості володіння мовою, активності її вживання в різних сферах спілкування, перебігу процесів мислення за допомогою мови. Культурно-ціннісний критерій також враховується українцями, але меншою мірою (асоціації “батьківська мова”, “мова матері”, “мова країни”, “мова народу”). Ціннісний аспект семантичного простору концепту “рідна мова” описаний респондентами як “безпечний”, “звичний”, “природний”, “щирий” тощо. Результати психолінгвістичного аналізу свідчать також про можливість усвідомлення людиною двох рідних мов через змішування функціонального та культурно-ціннісного підходів до тлумачення концепту “рідна мова”.
