Стаття колективу провідних вчених педіатрів та організаторів педіатричної охорони здоров’я України присвячена вивченню основних тенденцій у стані здоров’я дитячого населення країни за останні 22 роки. Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед дитячого населення України, рівнів малюкової смертності протягом останніх двох десятиліть свідчить про те, що вони залишаються значно вищими від середньоєвропейських показників на тлі прогресивного зменшення чисельності дитячої популяції на 3,16 млн осіб. Поширеність дитячих хвороб в Україні за останні 22 роки зросла на 41 %, захворюваність на дитячі хвороби — на 36 %. Розглянуті шляхи вирішення низки нових соціальних та медико-екологічних проблем, що негативно впливають на здоров’я дітей.

У статті подано огляд літератури щодо сучасних клінічних та експериментальних досліджень у галузі використання Bacillus subtilis і Bacillus licheniformis для лікування і профілактики харчової алергії у дітей. Наведені численні докази зв’язку порушень складу кишкової мікрофлори у дітей з різними алергічними захворюваннями в перші роки життя. Показано, що пробіотики, що містять Bacillus subtilis і Bacillus licheniformis, завдяки комплексному прямому й опосередкованому позитивному впливу сприяють запобіганню алергічним розладам. Дані мікроорганізми можуть тимчасово змінювати склад мікробіоти кишечника і потенційно зменшувати сприйнятливість організму дитини до алергенів. Така тактика перспективна і не порушує природних фізіологічних механізмів розвитку вікової імунної толерантності до різних антигенів, що запобігає формуванню харчової алергії у дітей.

Актуальність. Науково-технічний прогрес, інтенсифікація навчального процесу та інформаційні перевантаження мають негативний вплив на ще несформовану центральну нервову систему молодшого школяра, викликаючи психоемоційне перенапруження, що позначається на збільшенні частоти рекурентних захворювань респіраторного тракту (ГРЗ) та функціональному стані міокарда. Через це було проаналізовано функціональний стан міокарда у дітей із рекурентними ГРЗ. Встановлена критична тривалість роботи дитини молодшого шкільного віку з електронними комунікаційними засобами зв’язку, що впливає на якість нічного сну і характер ранкового пробудження. Вивчено зв’язок вищепереліченого з частотою рекурентних ГРЗ, рівнем шкільної тривожності і станом функціонального резерву міокарда. Мета роботи: вивчення показників функціонального резерву міокарда у дітей молодшого шкільного віку залежно від частоти гострих захворювань респіраторного тракту та рівня психоемоційного навантаження. Матеріали та методи. Обстежено 239 дітей віком від 6 до 9 років. Проведено аналіз стану функціонального резерву міокарда у школярів з різною частотою гострих захворювань респіраторного тракту залежно від віку. А також вивчено вплив електронних засобів комунікації на якість нічного сну і характер ранкового пробудження, визначено рівень шкільної тривожності. В ході дослідження діти були розділені на дві групи. Група 1 — діти з рекурентними ГРЗ — 143 людини. Група 2 — діти, які епізодично хворіють на ГРЗ, — 96 осіб. Результати. Із 239 дітей з рекурентними ГРЗ 173 дитини мають знижений функціональний резерв міокарда (72,4 %). Серед дітей з рекурентними ГРЗ частота зниження функціонального резерву міокарда зустрічалася у 76,2 %, а у дітей, які хворіють епізодично, — у 66,7 % випадків. Школярі з рекурентними ГРЗ частіше, ніж діти, які хворіють епізодично, проводять час з електронними комунікаційними засобами зв’язку, виявлений сильний позитивний зв’язок зниження функціонального резерву міокарда з часом, проведеним за гаджетами, порівняно з дітьми, які хворіють на ГРЗ епізодично. Висновки. Діти з рекурентними ГРЗ більше, ніж діти, які хворіють епізодично, проводять часу за електрон­ними комунікаційними засобами зв’язку. Серед дітей з рекурентними захворюваннями респіраторного тракту частіше виявляються ознаки порушення нічного сну й ранкового пробудження. Школярі з рекурентними ГРЗ частіше, ніж діти, які хворіють епізодично, мають високу шкільну тривожність. Тривале використання електронних комунікаційних засобів зв’язку, порушення нічного сну й характеру ранкового пробудження супроводжуються зниженням функціонального резерву міокарда.

No abstract

В огляді сучасної літератури подані дані щодо впливу гіперплазії аденоїдів та аденотомії на імунітет і стан здоров’я дітей. Показано, що наявність у дитини гіперплазії аденоїдів створює умови для більш частої захворюваності на респіраторну патологію з тяжким перебігом за рахунок тривалої колонізації патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами на тлі морфофункціональної перебудови структур мукозального імунітету з його транзиторною недостатністю. Аденотомія справляє позитивний ефект лише як засіб усунення механічних перешкод носовому диханню, не впливаючи на інші компоненти патологічного процесу в носоглотці дітей із гіперплазією аденоїдів.