Introduction: The creation of highly effective original anticancer drugs remains an urgent direction of scientific research in tumor therapy. One of the promising groups in this regard is indolocarbazoles and their derivatives, which are capable of initiating various pathways of tumor cell death. The aim of the study was to evaluate an antiproliferative activity of a new, Russian derivative of N-glycoside substituted indolocarbazole 6-amino-12-(α-L-arabinopyranosyl)indolo[2,3-a]pyrrolo[3,4-c]carbazole-5,7-dione (LCS-1208) on models of transplantable tumors of mice and on human tumors in Balb/c nude mice. Materials and methods: Indolocarbazole sensitivity to LCS-1208 was assessed on transplantable tumors of mice – lymphatic leukemia L-1210, cervical carcinoma (CC-5), and colon adenocarcinoma (CAC) by five-fold intraperitoneal administration (ip) of the LCS-1208 substance in single doses of 50, 75, 100 mg/kg. Investigation into the effectiveness of the LCS-1208 lyo dosage form was performed on subcutaneous xenografts of human colon cancer SW620 by an intravenous administration (iv). The antitumor effect was evaluated by the tumor growth inhibition (TGI) and an increase in life span (ILS) of the treated animals as compared with the control ones. Evaluation of specific antitumor activity on xenografts was performed according to the tumor/control (T/C%) criterion (maximum criterion T/C≤42%). Results and discussion: According to the results of the study, the most sensitive to the action of the LCS-1208 substance in the case of an ip administration of a total dose of 375 mg/kg were CAC with TGI=97–62%, p≤0.001 up to 16 days after the treatment, and ILS=36% (criteria for TGI≥70% and ILS≥25%). On xenografts of a human colon cancer SW620, the effectiveness of the LCS-1208 lyo drug dosage form within the range of total doses from 50 to 150 mg/kg in case of iv to Balb/c nude mice was set at T/C = 35–2% (criterion T/C<42%). Conclusion: The presented results suggest possible effectiveness of LCS-1208 in treatment of colon malignant tumors of humans.

Для визначення статистичних показників необхідно ідентифікувати ті явища й процеси, які належать вивченню, виявити їхню природу й сутність. Статистична наука використовує дані практики, узагальнює їх і розробляє методи проведення статистичних досліджень, застосовуючи в практичній діяльності теоретичні положення статистичної науки для вирішення кон-кретних управлінських завдань. Показано, що для забезпечення ефективності управлінської діяльності важливо, щоб основні дії, операції, прогнозні оцінки, експертизи, статистичні узагальнення, інформаційні відомості, соціологічні дані, на яких базується те чи інше управлінське рішення були задокументовані та проаналізовані. У ході дослідження проведено аналіз статистичних даних про пожежі та їх наслідки. Запропоновано впровадження в практику діяльності органів державної влади показників ефективності та результативності з використанням стати-стичної інформації під час вибору управляючих впливів при прогнозуванні кіль-кості пожеж з метою прийняття результативних управлінських рішень. Проаналізовано статистичні дані і виявлені закономірності щодо причин виникнення пожеж. Доведено, що надання інформаційних даних щодо пожеж дозволяє повністю оцінити масштаби проблем та прийняти ефективні управ-лінські рішення щодо наявної критичної ситуації у державі у цій сфері.

Проведений аналіз призначення, умов роботи складових елементів, ієрархічності структури відомчої цифрової телекомунікаційної мережі Державної служби з надзвичайних ситуацій України, яка розглядається як сукупність типових мережевих фрагментів. Представлена структура типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі у вигляді структурної схеми надійності без резервування, яка складається з центрального, регіонального і районного вузлів, послідовно з'єднаних каналами зв'язку. Обґрунтовані потрібні значення ймовірності безвідмовної роботи вузлів і каналів відомчої цифрової телекомунікаційної мережі в залежності від потрібного значення структурної надійності типового фрагменту. Запропоновано застосування структурного роздільного двократного резервування вузлів з різними ступенями ієрархії для типових фрагментів з метою одночасного зниження вимог до надійності вузлів відомчої цифрової телекомунікаційної мережі. Розроблена імовірнісна модель типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі у вигляді блок-схем надійності для структур з багатократним резервуванням центральних, регіональних районних вузлів і каналів зв'язку. Отримані аналітичні вирази для дослідження впливу структури типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі на його надійність шляхом статистичного математичного моделювання. Приводяться аналітичні й графічні матеріали статистичного математичного моделювання по дослідженню залежності ймовірності справного стану типового фрагмента відомчої телекомунікаційної мережі від структури типового фрагменту з резервуванням і надійності відповідних мережевих вузлів і каналів зв'язку. Рекомендована доцільність з метою підвищення імовірності справного стану типового фрагмента відомчої цифрової телекомунікаційної мережі на етапі проектування обирати структури з двократним резервуванням вузлів як мінімум на центральному рівні, як максимум на всіх рівнях, та розраховуючи на проміжні значення надійності при резервуванні вузлів центрального та регіонального рівня

Проведений аналіз умов роботи складових елементів, ієрархії структури відомчої цифрової телекомунікаційної мережі дозволяє розглядати її як сукупність типових фрагментів, які виконані без резервування, так і з багатократним резервуванням центральних, регіональних, районних вузлів з'єднаних каналами зв'язку, для яких розроблені блок-схеми надійності та імовірнісні моделі з урахуванням нормованих експлуатаційних параметрів вказаних елементів. Показано, що потрібна надійність телекомунікаційної мережі досягається підвищенням надійності її елементів і кратності резервування, при цьому невизначений вплив на це режиму технічного обслуговування обладнання, тому робляться дослідження залежності ймовірності справного стану типового фрагмента відомчої телекомунікаційної мережі від нормованих експлуатаційних параметрів елементів типового фрагменту без резервування та з резервуванням відповідних мережевих вузлів і каналів зв'язку, що приводяться у вигляді аналітичних й графічних матеріалів статистичного математичного моделювання. В результаті досліджень встановлено, що з метою зниження вимог до надійності елементів типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі достатньо застосовувати структурне роздільне двократне резервування вузлів різних ступенів ієрархії при наявності трикратного резервування каналів зв'язку. Дані досліджень корисні і важливі для підвищення імовірності справного стану типового фрагмента відомчої телекомунікаційної мережі як на етапі проектування шляхом обирання структури і кратності резервування вузлів не тільки на центральному рів-ні, а також на вузлах регіонального та районного рівня, що дозволяє під час експлуатації планувати потрібний режим технічного обслуговування вузлів і каналів зв'язку в залежності від співвідношення періоду профілактичних робіт до часу наробітку на відмову.

У статті досліджено ґенезу становлення та трансформації механізмів реформування управління у сфері цивільного захисту, зокрема щодо запровадження системи управління техногенною та пожежною безпекою на основі управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру та сучасною системою цивільного захисту, що встановлюється стратегією національного розвитку України на період до 2030 року. Відзначено питання міжнародного співробітництва України на напряму цивільного захисту з Європейським Союзом, ООН, НАТО, у рамках Частково відкритої угоди Ради Європи з питань запобігання, захисту та надання допомоги у разі великих природних та техногенних катастроф, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі тощо. Показано, що забезпечення екологічної безпеки реалізується заходами зменшення вірогідності виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, попередженням та ліквідацією наслідків природних стихійних лих, які є загрозою життю, здоров’ю населення та навколишньому середовищу. Розглянуто напрямки дальшого розвитку сфери цивільного захисту на сучасному етапі державотворення у контексті децентралізації влади та європейської інтеграції України, зокрема виконання заходів функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту в режимі надзвичайної ситуації та режимі підвищеної готовності, взаємодії органів місцевого самоврядування та органів державної влади, аварійно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту і місцевої пожежної охорони, надання методичної допомоги громадам в організації місцевої добровільної пожежної охорони. Визначена доцільність розробки стандартів організаційно-правового забезпечення усіх суб’єктів ЄДСЦЗ, починаючи з найнижчої ланки – об’єднаної територіальної громади.