The relevance of the study is due to the need to identify the problems, features and consequences of strategic transformations in the metallurgical industry of Ukraine in the context of reviewing the circular process of organization of the economy, where the blast furnace, open-hearth and rol-ling production waste are of a high potential. The reuse of metallurgical waste has a number of economic advantages in terms of the chemical composition of the product life cycle. Blast furnace slag is suitable as a raw material in cement production and can be used as fillers in the construction of roads, hydraulic and environmental facilities, during reclamation works, etc. Agriculture actively uses slag as a fertilizer that contains potassium, magnesium, phosphorus, magnesium, boron -as an additive that reduces soil acidity. Currently, all slag can be processed into fertilizers or building materials. The economic effect of the use of slag in construction is accounted for in the relatively low cost of products, improvement of the quality and durability of the structures. The main positive consequences of smartization of the metallurgical industry are increase of its resource efficiency and environmental friendliness, negative -the low level of blast furnace slag use in various sectors of the economy compared to the experience of developed countries, an insufficiently developed legal framework. The mechanism of state management of the use of secondary raw materials, especially metallurgical origin, in conditions of shortage of energy resources and the intensive use of non-renewable natural resources remains an important scientific problem and requires further research.

Анотація. У статті проаналізовано зарубіжний досвід застосування інноваційних технологій, практичних засад, інституційних механізмів відродження старопромислових регіонів, що спеціалізуються на видобутку корисних копалин. Запропоновано використання європейської практики організаційних та інституціональних заходів трансформування економічного укладу та інфраструктури регіонів Донбасу з урахуванням політичних та економічних українських реалій. Доцільно прийняти концепцію природних та культурних потенціалів відродження регіонів, які повинні бути визначені для кожної регіональної одиниці на основі аналітико-статистичних досліджень під час реалізації пілотних проєктів. Додатковими потенціалами є ендогенні потенціали людського капіталу та рівня освіти, за рахунок використання яких в європейських країнах успішно запроваджується інтегративний підхід до відродження гірничо-видобувних регіонів. Ключові слова: старопромисловий регі-он, внутрішній валовий продукт, стагнація, потенційні можливості, природні потенціали, культурні потенціали, ендогенні потенціали.