No abstract

В статті висвітлюється проблема створення та застосування оригінального механізму каталогізації цифрових інформаційних ресурсів ISO 15836: 2003: «Інформація та документація. Набір елементів метаданих Дублінське ядро».  На сьогодні існують десятки наборів метаданих, що призначаються для опису ресурсів якоїсь певної галузі чи тематики або мають більш загальний характер. У лютому 2000 р. Європейський комітет із стандартизації CEN започаткував множину метаданих Дублінське ядро (Dublin Core metadata Initiative – DCMI), який використовується для загальносистемного опису електронних інформаційних ресурсів. По суті – це формат опису фактично будь-яких ресурсів у мережі «Інтернет». Мета розробників полягала в тому, щоб запропонувати набір метаданих, який могли б використовувати для опису електронних інформаційних ресурсів співробітники установ різних галузей: бібліотек, музеїв, архівів, органів державної влади, місцевого самоврядування тощо. Можна виділити наступні етапи створення та розвитку міжнародного стандарту метаданих Дублінське ядро: – середина – кінець 90-х рр. ХХ ст. (1995 –1999 рр.) – визначення набору елементів Дублінського ядра, створення схеми «The Dublin Core Metadata Element Set (DCMES)»; – 2000 –2003 рр. – затвердження набору елементів Дублінського ядра у якості державних стандартів та міжнародного стандарту ISO 15836:2003; – 2003 р. – до сьогодні – розвиток можливостей Дублінського ядра (розробка ширшого набору словників, технічних специфікацій тощо), закріплених у документах ISO 15836:2009, ISO 15836:2009/COR 1:2009, ISO 15836-1:2017, ISO 15836-2:2019. Безперечно, стандарт Дублінського ядра продовжить свій розвиток з огляду на потреби установ-користувачів, які мають власну специфіку і потребують розробки відповідного інструментарію для адекватного опису своїх електронних, насамперед веб, ресурсів. У статті висвітлюється міжнародний та національний досвід використання метаданих Дублінського ядра для опису електронних ресурсів бібліотек, музеїв, архівів. Найширше використання стандарт Дублінського ядра знайшов саме в діяльності бібліотечних установ. Його застосування розглянуто на прикладі публічної бібліотеки Квінсленду (Австралія), бібліотеки університету Альберти (Канада), Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського (Україна) тощо. Стандарт успішно використовується для опису окремих електронних ресурсів, електронних колекцій, у проєктах зі створення електронних бібліотек, дозволяє вирішувати проблему інформаційно-технологічної сумісності в кооперативних проєктах створення електронних ресурсів, у тому числі світових. Значно меншою мірою відображено досвід використання  метаданих Дублінського ядра для опису електронних ресурсів архівів і музеїв. Зокрема, у статті представлено результати реалізації ініціативи  CIMI з оцінки стандарту метаданих Дублінського ядра для пошуку ресурсів музейної інформації, а також Quinkan Matchbox Project (Австралія), у ході якого було апробовано кваліфікований набір метаданих Дублінського ядра 2005. Дослідники дійшли висновку про можливість використання кваліфікованого Дублінського ядра для розширених описів музейних колекцій завдяки принципу розширюваності Дублінського ядра і розширюваності його архітектури. На жаль, констатуємо відсутність наукових публікацій, присвячених аналізу українського досвіду застосування стандарту метаданих Дублінського ядра в діяльності музейних та архівних установ. Представлена лише думка фахівців про універсальність даного стандарту, призначеного для опису будь-яких цифрових об’єктів і електронних ресурсів. Притаманні стандарту Дублінського ядра властивості, такі як семантика загального вживання, простота створення і підтримки даних, можливості розширювання, забезпечують прийнятний рівень технологічності процесів опису електронних інформаційних ресурсів метаданими Дублінського ядра (аналіз можливостей стандарту, коригування та безпосереднє його застосування). З огляду на це, а також на наявну сьогодні практичну незатребуваність стандарту насамперед музейними й архівними установами, меншою мірою бібліотеками, видається доцільним звернути увагу працівників установ соціальної пам’яті на перспективність його застосування з подальшим висвітленням у наукових публікаціях успіхів і проблем здобутого практичного досвіду, що дозволить робити обґрунтовані висновки про доцільність використання метаданих Дублінського ядра для створення описів різних типів електронних ресурсів.

One of the most remarkable signs of the present in many spheres of activity, including education, is information overload. Its consequence is both complication of the information management process and complication of the learning process for all its subjects. Considering this fact, as well as peculiarities of thinking of modern generation of applicants for education, particularly higher education, it is necessary to introduce effective learning technologies in modern conditions. This includes the preparation of training material before it is presented to applicants for higher education. It is visualization that provides an opportunity to present information in an accessible, comprehensible form, in clear, logically structured forms. The purpose of the study is to reveal the role of information visualization in the educational process, to clarify the content of the concept of “information visualization” and related concepts, to provide a general description of visualization tools and techniques, digital visualization tools, to present opportunities and experiences of using digital information visualization tools when studying the discipline “International Information and Business”.

No abstract

This study highlights the innovative activities of library institutions in Ukraine, aimed at transforming their socio-cultural and information space. It is emphasized that the library hub is a fairly new phenomenon in the Ukrainian cultural environment. Of the 16,000 libraries, only a small number have become modern libraries. The creation of library hubs in Ukraine began only in 2016. Their implementation and operation is an insufficiently studied academic issue that needs deeper analysis. The article reveals the differences in the use of the term "library hub" in the scientific literature and library practice. The article highlights the changes that are taking place in the organization of the library space for children in Kyiv in accordance with global trends, regulations of Ukraine, decisions of local governments. In the early 2000s the sociocultural activities of libraries were limited to leisure and educational activities; today the communications of library institutions are considered much more broadly, since they are an integral part of the socio-cultural and information system of Ukraine. Their special mission is to socialize the individual, develop public relations, and organize access to cultural values. The authors' interpretation of the concept of "library hub" was formulated on the basis of analysis of research results and study of practices. Research of open sources of information, monitoring of library websites, direct study of the public space of Kyiv library hubs for children allowed to summarize the experience of creating a modern cultural and information space and identify the factors of their growing popularity among the population. The study outlined problems that slow down the development and effective functioning of library hubs. It is argued that library hubs are modernized open multilevel and multifunctional information and communication systems, which allowed to diversify and modernize the activities of library institutions by zoning the library space and using innovative forms of work with users and visitors.