Об'єктом дослідження є ефективність використання біогумусових продуктів вермікультивування в практиці фіторемедіації деградованих та техногенно забруднених земель. Одним із проблемних аспектів у вирішенні наукової проблеми рекультивації деградованих внаслідок техногенної діяльності земель є тривалий у часі етап біологічного відновлення порушеного ландшафту. Для більш ефективної та швидкої рекультивації доцільно створити фітоценоз з деревинно-чагарниковою рослинністю, стійкий до негативних впливів навколишнього середовища. Добре апробовані біотехнології вермікультивування створюють передумови для використання продуктів життєдіяльності колоній хробаків роду Eisenia у вигляді композитних біогумусових брикетів для потреб фіторемедіації земель, що і було доведено у дослідженні. Виконано аналіз літературних джерел стосовно сучасних технологій вермікультивування і використання біогумусових продуктів для потреб сільського господарства і фіторекультивації земель. Досліджено процес росту біомаси хробаків виду Eisenia fetida та накопичення біогумусу у часі залежно від температури середовища. Наведено результати лабораторних біоіндикаційних експериментів з композитними брикетами, що складаються з біогумусу, суглинку та насіння диких злаків. Визначено, що найбільш оптимальне для ростових показників рослин співвідношення біогумусу та суглинку у складі композитних брикетів становить 60:40 і 40:60 за масою, що дозволяє обґрунтовувати робочі суміші фітомеліорантів для технологій біологічної рекультивації земель. Виконані лабораторні дослідження свідчать про перспективність використання біогумусу, як продукту вермікультивування, у вигляді композитних брикетів в практиці фіторекультивації порушених земель. Ключові слова: фіторемедіація земель, технології вермікультивування, біогумусові продукти, Каліфорнійський хробак, композитний брикет.