No abstract

ВСТУП. Неалкогольну жирову хворобу пе-чінки (НАжХП) визначає спектр клініко-морфо-логічних змін у печінці, представлених неалко-гольним жировим гепатозом, неалкогольним стеа тогепатитом, фіброзом, цирозом печінки та гепа тоцелюлярною карциномою, що можуть роз виватися у пацієнтів, які не вживають алко-голю в гепатотоксичних дозах.Однією з можливих ланок патогенезу НАжХП вважають гіпергомоцистеїнемію (ГГЦ). Негатив-ний вплив ГГЦ на метаболізм пов'язаний з по-рушенням процесів метилування, у тому числі ДНК, прогресуванням оксидативного стресу, гомоцистеїнуванням білків тощо. Крім того, го-моцистеїн (ГЦ) у підвищеній концентрації при-зводить до розвитку ендотеліальної дисфункції шляхом пошкодження ендотелію артерій. Збіль-шені рівні ГЦ спостерігають при серцево-судин-них хворобах, нирковій недостатності, псоріазі, остеопорозі, цукровому діабеті, захворюваннях печінки, невиношуванні вагітності, ряді нерво-во-психічних захворювань, дефектах розвитку, канцерогенезі тощо, причому існує тенденція до постійного розширення цього списку [1][2][3][4][5][6]. Саме тому виникає потреба у пошуку нових методів профілактики та лікування НАжХП з урахуван-ням синдрому ГГЦ.На сьогодні відомо 4 групи лікарських засо-бів, що здатні коректувати ліпідний профіль. Це нікотинова кислота, секвестранти жовчних кис-лот, фібрати та інгібітори 3-гідрокси-3-метилглу-тарил-КоА-редуктази -статини. У світі більш широко застосовують статини. Окремі представ-ники статинів інгібують активність ГМГ-КоА-ре-дуктази різною мірою. Інгібування ГМГ-КоА-ре-дуктази призводить до зменшення синтезу ме-валонату, з якого утворюється холестерин. Є дані, що за НАжХП у печінці накопичуються не тільки тригліцериди, але й холестерин.Тому як можливий засіб для лікування НАжХП ми дослідили симвастатин (Вазиліп, KRKA) -напівсинтетичний лікарський засіб гіпо-ліпідемічної дії. В одній з робіт показано, що лікування хворих на ішемічну хворобу серця статинами призводить до зниження рівня ГЦ у плазмі крові [7].Метою дослідження було на експеримен-тальній моделі НАжХП встановити лікувальну ефективність симвастатину шляхом визначення біохімічних показників сироватки крові та гомо-генату печінки щурів.МЕТОДИ ДОСЛІДжЕННЯ. Відповідно до поставленої мети, було використано експери-ментальну модель розвитку НАжХП, що поля-

The existence of contradictory data in the literature and the lack of convincing evidence of the causes of hyperhomocysteinemia syndrome (HHC) associated with the disease give opposing views to the practical significance of high levels of homocysteine (HC) in plasma in patients. The article is written for the aim of having theoretical analysis of ambiguous, sometimes paradoxical data, on the problem of HHC, on the example of its association with cardiovascular pathology (CVP). The following paradoxes are formulated. The first paradox: in the part of clinical work, there was no link between moderate HHC and the risk of CVP. The second paradox: the prescription of vitamin B6, B9, B12 to patients for the prevention and treatment of CVP is usually accompanied by a significant reduction in the level of HC in plasma, but is not always realized by a decrease in the number of cardiovascular events. The third paradox: the mechanisms of the occurrence of HHC have not yet been identified in people with CVP or other diseases that correlate with the level of HC. Exceptions are only cases of these people having insufficient vitamins B6, B9, B12 taking part in the exchange of HC, or congenital defects of enzymes metabolism HC. The fourth paradox: in contrast to controversial clinical research, the results of experimental work are virtually unequivocal - artificial HHC pathogenetically associated with the development of CVP and other types of associated pathology. Thus, analysis of literary sources suggests the existence of opposing opinions, especially clinicians, about the role of HHC in the formation of cardiovascular pathology and the benefits of hypohomocysteinemic therapy. We believe that a definite value for the explanation of the contradictions will be focused research in the following areas: a) whether an increased level of HC is a cause, marker or consequence of cardiovascular disease; and b) whether HC is only a passive intermediate catabolism product of methionine or a biologically active compound with specific metabolic functions, the violation of which may take place both in the HHC, as well as due to hypohomocysteinemic therapy.