The aim of this work was to evaluate the effectiveness of quercetin addition to the treatment regimen for patients with COVID-19 associated pneumonia. Materials and methods. The effectiveness of two dosage forms of quercetin was studied in 200 patients, who were divided equally into the main and control groups. The main group patients received quercetin in addition to the basic therapy: intravenous drip of Quercetin/Polyvinylirolidone during the first 10 days followed by oral administration of Quercetin/Pectin over the next 10 days. Patients from the control group received only the basic therapy drugs. The study evaluated the dynamics of the disease symptoms (saturation level, respiratory rate, body temperature, cough, general weakness), as well as laboratory markers (C-reactive protein (CRP), ferritin, D-dimer). Results. Two dosage forms of quercetin consistently used in addition to the basic therapy improve pulmonary gas exchange and accelerate the lung function recovery. This is evidenced by a statistically significant majority of patients with positive dynamics in the symptoms of “Saturation level” and “Cough” as well as the meeting a complex indicator of the therapy effectiveness 2 days earlier than in the control group. The treatment regimen applied also helps to stabilize the level of D-dimer in the blood of the main group patients. Conclusions. The use of two dosage forms of quercetin in addition to the basic therapy accelerates the recovery of patients with coronavirus disease associated pneumonia and can help to prevent the progression of COVID-19 associated coagulopathy.

Метою роботи було проведення оцінки ефективності боротьби з фальсифікацією ліків із використанням анкетного опитування фахівців аптечних закладів різних регіонів України. Матеріали  та  методи  дослідження. Наукові публікації за проблемою фальсифікації ліків, а також аналіз даних анкетування фахівців аптечних закладів різних регіонів України щодо проблем боротьби з фальсифікацією лікарських засобів (ЛЗ). Дослідження проводили з використанням методів анкетного опитування, систематизації та узагальнення. Результати і обговорення. За результатами анкетного опитування, проведеного на національному рівні (13 областей, що представляють схід, захід, північ, південь та центр України), понад 33% опитуваних відповіли, що частка фальсифікованих лікарських засобів (ФЛЗ) складає від 1% до 5%, що відповідає даним, які наводилися ВООЗ щодо об’єму субстандартних та фальсифікованих лікарських засобів для країн з низьким і середнім рівнем доходу (до 10,5%) [1]. До ознак фальсифікації ЛЗ респонденти найбільше віднесли «Маркування на іноземній мові» (44,85%). Щодо основних каналів збуту ФЛЗ, то понад 75% респондентів назвали інтернет-торгівлю. Стосовно методів та заходів, які слід застосовувати виробникам  та аптечним закладам в боротьбі з фальсифікацією ліків, то такими назвали дотримання стандарту GMP близько 75% опитуваних, в той же час понад 64% очікують від виробників запровадження додаткового захисту упаковок ЛЗ від підробок, зокрема 44% - обов'язковий перехід на маркування 2-d штрих-кодами, а також понад 78% респондентів назвали  закупівлю ЛЗ лише у постачальників, сертифікованих на відповідність GDP. Висновок. З метою створення ефективної системи боротьби з розповсюдженням фальсифікованих ліків пропонується створення Національної програми боротьби з фальсифікацією ЛЗ, а також розробка практичних рекомендацій для фармацевтичних фахівців щодо виявлення фальсифікованих препаратів і запобігання їх незаконному обігу.