Вступ. Карієс є найпоширенішою у світі патологією, яка суттєво впливає не лише на стоматологічне, але й на соматичне здоров’я. Мета дослідження – оцінити ефективність профілактичного комплексу при карієсі за умов статевого дозрівання в щурів-самців лінії Вістар. Методи дослідження. Експеримент проведено на базі віварію Інституту стоматології НАМН Украї­ни на 40 білих щурах лінії Вістар стадного розведення (самці, вік – 1 місяць, маса – 53–68 г). Тварин було поділено на 4 групи по 10 щурів у кожній: 1-ша – інтактний контроль на дієті віварію; 2-га – карієсогенний раціон; 3-тя – карієсогенний раціон+NaNO3, 250 мг/л; 4-та – карієсогенний раціон+NaNO3+профілактичний комплекс. Профілактичний комплекс складався з препаратів, які вводили внутрішньошлунково щодня: “Кверцетин-гранули з пектином” 500 мг/кг та комплекс вітамінів і мінералів “Алфавіт школяр” по 150 мг/кг. Уранці тваринам проводили чистку зубів пастою R.O.C.S., у кінці дня – аплікації на зуби гелем R.O.C.S. Результати й обговорення. Утримування молодих щурів на раціоні Стефана призвело до гальмування приросту маси тіла тварин, розвитку каріозного процесу, інтенсифікації процесів запалення в порожнині рота й організмі, що супроводжувались активацією резорбційних процесів у твердих тканинах зубів та кістковій тканині щелеп на тлі зниження неспецифічного антимікробного захисту в порожнині рота і пульпі зубів тварин. Тривале споживання питної води, що містила 5 ГДК нітратів, у поєднанні з карієсогенним раціоном викликало посилення вищеописаних процесів у щурів. Крім того, у тварин з додатковим навантаженням нітратами встановлено збільшення ступеня атрофії альвеолярної кістки нижньої щелепи, уповільнення синтетичних процесів у пульпі й кістковій тканині щелепи, зниження рівня кальцію в щелепах і підвищення “печінкових” маркерів у сироватці крові. Проведення щоденної профілактики кверцетином з пектином, комплексом вітамінів і мінералів у поєднанні з гігієною засобами для порожнини рота R.O.C.S. ефективно запобігало негативній дії карієсогенного раціону та нітратів. Висновок. За експериментальних умов підтверджено ефективність профілактичного комплексу для нівелювання несприятливих карієсогенних впливів.

Загальновідомо, що стоматологічне здоров'я дітей визначає здоров'я дорослих, і є інтегральним показником загального благополуччя суспільства. Світовий досвід свідчить, що за умов застосування сучасних технологій первинної та вторинної профілактики поширеність багатьох стоматологічних захворювань може бути суттєво зменшена. Мета дослідження – визначити екологічні детермінанти стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я (на прикладі Ізмаїльського району). Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі відділу дитячої стоматології ДУ «Інститут стоматології НАМН України» протягом 2017–2019 рр. Було обстежено 300 дітей обох статей у віці 7; 12 та 15 років, які проживали у населених пунктах Ізмаїльського району. Проведено аналіз рівня еколого-гігієнічної безпеки у місцях проживання обстежених. Результати досліджень та їх обговорення. Показано, що упродовж останніх 10 років зберігається тенденція до зростання частоти карієсу та гінгівітів серед дітей препубертатного віку та підлітків. Серед 6-річних дітей відзначалися більш високі рівні поширеності карієсу та патології пародонта серед хлопців – КПВз – (0,23±0,1) бала, КПВп – (0,23±0,1), РМА – (87,4±4,9)  %. Більш яскравими виглядають ці відмінності щодо стану зубів змінного прикусу: в дівчаток КПз – (3,8±1,0), у хлопців – (4,8±0,3) бала, КПп – відповідно (2,8±0,2) й (5,7±0,3) бала. Подібна картина спостерігається й у підлітків 12 років. У хлопців цього віку показник КПВз склав (2,6±0,3), а у дівчат – (1,8±0,2) бала, КПВп – відповідно (3,2±0,3) та (2,1±0,2) бала. Щодо показника РМА, то він серед дівчат складав (98,9±1,0) %, а серед хлопців – (104,3±1,8) %. З віком гендерні відмінності нівелювалися. Потребує пояснення, чому у дівчат-підлітків рівень КПВз сягав (4,5±0,3) року, а у хлопців – лише (2,0±0,2) року. Щодо КПВп, то цей показник склав у 15-річних дівчат – (2,2±0,2) року, а в хлопців – (5,3±0,4) (p<0,01). Поширення гінгівіту було більшим серед хлопців – (103,0±2,7) % (проти (17,3±0,9) % у дівчат). Питні води неоптимального мінерального складу споживали 41,7 % осіб, високий вміст рафінованих вуглеводів був притаманний раціонам 63,0 % обстежених дітей. Висновки. До екологічних детермінант стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я належать вживання фізіологічно неоптимальних питних вод та переважання у раціоні харчування рафінованих вуглеводів. Несприятливий вплив екологічних чинників на стоматологічне здоров'я дитячого населення посилюється з віком.