The article deals with a review of the current literature on the clinical use of hepatoprotectors in drug-induced liver injury. The literature was searched in Scopus, Web of Science, PubMed and other databases. Risk factors, pathogenetic mechanisms of li­ver damage, international diagnostic criteria and treatment for drug-induced liver injuries are considered. Clinical and pharmacological approaches to the choice of hepatoprotectors for the management of drug-induced liver injury are substantiated. The positive effects of ademetionine, a hepatoprotector, are highlighted — choleretic, cholekinetic, regenerating, antioxidant and antitoxic. In accordance with the principles of evidence-based medicine, it has been found that the indisputable advantage of ademetionine in the comprehensive treatment of drug-induced liver injury is its high clinical effectiveness as a mean of pathogenetic treatment of cholestasis, hepatocellular lesions and their combinations.

Вступ. В умовах російсько-української війни для медичної служби Збройних Сил України надзвичайно актуальним є проведення клінічних та фармакоекономічних досліджень щодо розповсюджених захворювань у військовослужбовців, які разом з високими стандартами якості надання медичної допомоги повинні забезпечити раціональне використання фінансових ресурсів для досягнення максимальної терапевтичної ефективності. Метою роботи є вивчення літературних джерел інформації та критичний аналіз власних досліджень щодо особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану для окреслення найбільш фармако-ефективних та ризик-орієнтованих  схем лікування згаданої патології. Матеріали та методи дослідження. З  використанням  методів  системного,  бібліосемантичного  та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо виявлення поширеності, структури та особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 2009 по 2022 роки, які стосувались мети роботи та термінологічних фраз: кислотозалежні захворювання, колоїдний вісмут, фармакоекономічний аналіз, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний гастрит, пептична виразка шлунку і дванадцятипалої кишки, антигелікобактерна терапія, кислотосупресивна та гастроцитопротективна терапії. На основі thoughtful‐аналізу  сучасних  джерел інформації було узагальнено різні підходи до перспективи проведення досліджень щодо застосування нових вітчизняних цитопротективних препаратів в схемах лікування захворювань езофагогастродуоденальної зони та застосування калькулятора гастроінтестинальних ризиків. Результати. У статті проведений огляд літератури та даних власних досліджень щодо поширеності, структури та особливостей клінічного перебігу захворювань езофагогастродуоденальної зони у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС та в умовах воєнного стану із включенням у схеми лікування препаратів вітчизняного виробника з високою клінічною та фармакоекономічною ефективністю. Визначено актуальність проведення фармакоекономічного аналізу схем антигелікобактерної, кислотосупресивної та цитопротективної терапії при кислотозалежних захворюваннях у військовослужбовців, що сприятиме оптимізації бюджетних витрат. Анонсовано впровадження двох версій «Калькулятора гастроінтестинальних ризиків НПЗП-асоційованих ушкоджень гастродуоденальної зони та їх профілактики» для попередження та лікування медикаментозно-індукованих гастродуоденопатій. Проаналізовано перспективи проведення досліджень щодо застосування нових вітчизняних цитопротективних препаратів в схемах лікування захворювань езофагогастродуоденальної зони. Висновки. Кислотозалежні захворювання езофагогастродуоденальної зони лідирують серед хвороб органів травлення у військовослужбовців зі зростанням частки ерозивно-виразкових уражень в період бойових дій. Антисекреторна терапія ІПП займає провідне місце в лікуванні даної патології, у зв’язку з чим набувають актуальності питання не тільки її ефективності, але й фармакоекономічної доцільності. Нашими дослідженнями показано клінічні та фармакоекономічні переваги застосування в клінічній практиці інгібіторів протонної помпи вітчизняного виробника останніх поколінь (езомепразолу і рабепразолу) порівняно з омепразолом. Зниження ефективності ерадикації H. рylori у військовослужбовців диктують необхідність переходу з потрійної АГБТ (з рівнем ерадикації до 70 %) на інші схеми (з рівнем ерадикації понад 85% згідно міжнародних стандартів), що в свою чергу актуалізує проведення клінічних і фармакоекономічних досліджень ефективності схем протигелікобактерної терапії. Нашими дослідженнями показано клінічні та фармакоекономічні переваги застосування в клінічній практиці вісмутовмісткої  (на основі рабепразолу і ВСК)  та послідовної схем АГБТ (на основі езомепразолу) порівняно з омепразолом. Для попередження виникнення ерозивно-виразкових ушкоджень гастродуоденальної зони на тлі прийому НПЗП рекомендовано до широкого застосування «Калькулятор гастроінтестинальних ризиків НПЗП-асоційованих ушкоджень гастродуоденальної зони та їх профілактики», з допомогою якого можна визначити гастроінтестинальний ризик негативних подій у конкретного пацієнта з визначеними ФР і на основі цього приймати рішення щодо необхідності профілактики препаратами ІПП.

Мета. Розглянути внесок вчених Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького у вчення щодо біологічної дії іонізуючої радіації, вивчення питань патогенезу гострої променевої хвороби, що викликана зовнішнім і внутрішнім опроміненням, особливостей клінічного перебігу захворювання в експериментальних тварин при цих видах опромінення. Висвітлити питання лікування гострої променевої хвороби, зокрема застосування екстракорпоральних методів детоксикації. Матеріали та методи. У дослідженні використано історичний і бібліосемантичний методи з метою повного розкриття питань становлення та розвитку радіаційної медицини, зокрема актуальних питань гострої променевої хвороби. Результати. Розглянуто основні дослідження вчених Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, які були проведені у 50-70-х роках і стосувались вивчення біологічної дії радіоактивних ізотопів як в індикаторних дозах, так і в смертельних, порівняльні дослідження дії зовнішнього і внутрішнього опромінення, особливості клінічного перебігу гострої променевої хвороби і морфологічні відмінності при цих видах опромінення. Досліджено генезис формування сучасного уявлення щодо лікування синдрому ендогенної інтоксикації при гострій променевій хворобі. Висновки. Виказана думка, що відомий український вчений Р.Є. Кавецький є засновником не тільки наукової школи онкологів-експериментаторів, але і засновником наукової школи медичної радіології. Показано, що малі дози іонізуючої радіації визивають ранні реакції організму в експериментальних тварин, зокрема системи кровотворення, які нічим не відрізняються від змін, що визиваються великими дозами опромінення. При порівняльному дослідженні дії зовнішнього і внутрішнього опромінення виявлені особливості клінічного перебігу і морфологічні відмінності гострої променевої хвороби. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького, зокрема колектив відділу фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації, у співпраці з іншими науковими установами АН УРСР, стали лідерами у створені нових високоефективних методів сорбційної терапії гострої променевої хвороби, ефективність яких підтвердилася при її лікуванні у постраждалих в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

The purpose of the study was to analyze and summarize information from the sources of scientific literature on nonspecific reactive hepatitis. Materials and methods. Analytical and bibliosemantic methods were used in the study. The search was performed in Google Scholar, NCBI, PUBMED and Web of Science databases using PRISMA (Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analysis) recommendations. Results and discussion. Acute and chronic liver diseases rank as one of the leading places in the structure of pathology of internal organs. The consequence of these diseases in many cases is the development of cirrhosis of the liver, which ranks 11th among the leading causes of death and 15th among the causes of morbidity in the world. Among hepatopathies, nonspecific reactive hepatitis (code K75.2 for ICD-10; DB97 for ICD-11) is rarely mentioned and diagnosed – secondary hepatitis caused by several endogenous and exogenous factors that reflect the liver's response to any somatic disease. There are few publications on this problem, but there are many publications on the deviation of liver function tests: bilirubin, alanine and aspartate aminotransferase, alkaline phosphatase, gamma-glutamyltranspeptidase in many pathological conditions, including in critically ill patients regardless of their trauma, cardiac and acute surgical pathology, intestinal disorders. Frequent signs of hepatic dysfunction in many diseases, along with a small number of clinical diagnoses of nonspecific reactive hepatitis, indicate a problem of underdiagnosis, which can be explained by the lack of clear clinical, laboratory and instrumental signs of this disease. Determination of biomarkers of the liver function used in routine clinical practice requires qualitative and quantitative clarification, ultrasound is not always informative, and computed tomography is not always available. This indicates the urgency of the problem of defining the concept and criteria for the diagnosis of nonspecific reactive hepatitis and the need for large-scale clinical studies, especially in critical conditions of various etiologies, in the pathogenesis of which are hemodynamic disorders and systemic inflammatory response. Conclusion. The low diagnosis of nonspecific reactive hepatitis can be explained not only by the ignorance of doctors, but also by the lack of clear diagnostic criteria. The true prevalence of nonspecific reactive hepatitis does not correspond to the frequency of pathology in clinical diagnoses