Постановка проблеми. В сучасному суспільстві без електроенергії не може обійтися жоден громадянин. Електроприлади значно поліпшують і полегшують наше життя, але попри всі позитивні сторони електроенергії є один аспект, який негативно впливає на життєдіяльність людей – це її небезпека. Аналіз стану електротехнічних пристроїв показав, що найбільш пожежонебезпечними з них вважаються електричні кабелі, проводи та шнури, які, маючи значне горюче навантаження, підтримують горіння та сприяють поширенню вогню на значну відстань. Найбільшою причиною загоряння кабельної продукції є короткі замикання та перевантаження електромережі. Перевантаження мережі прискорює процес старіння ізоляції. Інтенсивність нагрівання залежить від величини та часу дії електричного струму на провідник і площі його поперечного перерізу. Підвищення температури значно скорочує термін експлуатації провідників. Старіння ізоляції супроводжується зміною її захисних та механічних якостей. Вона стає крихкою, здатною ламатися та тріскатися, що може призвести до її пробою та короткого замикання. У зв’язку з цим, головним завданням є проведення профілактичних заходів, що забезпечують нормальну експлуатацію мережі, починаючи вже з її проектування, монтажу і експлуатації.Мета та задачі досліджень. Мета роботи полягає у визначенні ефективності протипожежного захисту кабельної продукції на основі аналізу чинників пожежної небезпеки під час експлуатації побутових електричних мереж. Для досягнення зазначеної мети необхідно було оцінити вплив аварійних режимів роботи на пожежну безпеку кабельної продукції для підвищення її вогнестійкості та безпеки використання в електричних мережах.Методи дослідження. Для досягнення мети та реалізації поставлених задач застосовано аналітичний метод. Проаналізовано методи оцінювання чинників пожежної небезпеки під час експлуатації побутових електричних мереж.Результати дослідження. У статті висвітлені проблеми пожежної небезпеки електромереж та профілактичної заходи щодо їх безпечної експлуатації. Аналіз ситуації з пожежами показав, що найбільш пожежонебезпечними виявились електричні вироби, які широко використовуються населенням і є практично у кожному домі. Вкрай пожежонебезпечними частинами цих електротехнічних виробів вважаються електричні кабелі, проводи та шнури. Високий рівень пожежної небезпеки електричних кабелів обумовлений тим, що вони, маючи значне горюче навантаження та протяжність, можуть не лише підтримувати горіння, але й сприяти поширенню вогню на значну відстань від місця виникнення пожежі, а продукти їх горіння через високу токсичність та корозійну активність вкрай небезпечні для здоров’я людей та матеріальних цінностей. Правильний вибір площі поперечного перерізу провідника, марки, виду і способу прокладання електропроводки дають можливість забезпечити пожежну безпеку при експлуатації електромереж. Для моделювання виникнення кабельних пожеж у підземних тунелях, сховищах та підвальних приміщеннях, які становлять велику пожежну загрозу для людей, створене програмне забезпечення FDS, яке аналізує зміну температурного поля коридору та температуру стелі в підземних об’єктах при зміні потужності пожежі кабельних проходок.Результати досліджень вогнезахисних властивостей ПВХ оболонки старих і нових кабелів за допомогою експериментів TG, FTIR та MCC показали, що оболонка старого кабелю горить сильніше, ніж оболонка нового. При цьому газоподібні продукти піролізу кабелю токсичні і становлять небезпеку для персоналу та навколишнього середовища.Розглянуто основні пожежні характеристики (час до займання, пік швидкості тепловиділення та час до піку швидкості тепловиділення), які кількісно оцінюють вплив різних умов на властивості кабелю. Проаналізовано дослідження впливу оболонки кабелю на затримку настання основного піку швидкості виділення тепла, що відповідає розкладу негорючої ізоляції.Висновки. Проаналізовані результати досліджень вогнезахисних властивостей оболонок кабелів показали, що оболонка старого кабелю піролізується і горить сильніше і повніше, ніж оболонка нового. Газоподібні продукти піролізу кабелів мають певну токсичність та корозійність, а тому мають певні ризики для безпеки персоналу та навколишнього середовища. Розглянуто основні пожежні характеристики (час до займання, пік швидкості тепловиділення та час до піку швидкості тепловиділення), які кількісно оцінюють вплив різних умов на властивості кабелю. Проаналізовано дослідження впливу оболонки кабелю на затримку настання основного піку швидкості виділення тепла, що відповідає розкладу негорючої ізоляції. На основі аналізу результатів досліджень встановлено, що для запобігання швидкому розповсюдженню вогню від джерела загоряння найкраще використовувати розроблені нові типи нанометрового вогнезахисного покриття та проміжної захисної коробки кабелю.

Сьогодні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій при реалізації функції держави із захисту населення, територій і навколишнього середовища від надзвичайних ситуацій працюють у надскладнихумовах. До великої кількості пожеж та надзвичайних ситуацій додались надзвичайні ситуації спричинені збройною агресією росії, серед яких: завали будівель цивільної, промислової та критичної інфраструктури, аваріїна підприємствах різних галузей, ракетні та авіаційні удари та ін. Під час цілодобової роботи із порятунку потерпілих, гасіння пожеж, ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій на межі своїх можливостей, а часто і замежею, працюють не лише рятувальники, а й обладнання з яким вони працюють. Інтенсивність роботи призводить до зношування деталей пожежної, аварійно-рятувальної та інженерної техніки та обладнання.Також зараз в пожежно-рятувальних підрозділах України часто використовують пожежну техніку, аварійно-рятувальне та інженерне обладнання закордонного виробництва, які були надані Україні в рамкахдопомоги та підтримки світовою спільнотою.Заміна зношених деталей техніки та обладнання, які сьогодні працюють в Україні (особливо наданої країнами-партнерами), є надзвичайно складним, тривалим і в деяких випадках навіть неможливим завданням.Існують методи відновлення, регенерації та підвищення зносостійкості елементів і вузлів пожежної техніки та обладнання за допомогою евтектичних покриттів. Тому розробка та дослідження евтектичних покриттів длявідновлення зношених деталей пожежної, аварійно-рятувальної та інженерної техніки і обладнання, а також регенерація окремих вузлів та робочих органів, що дасть можливість збільшити ресурс роботи, зносостійкість тадовговічність цих видив техніки та обладнання є актуальним завданням на сьогодні. Метою роботи є дослідження якості нанесення регенераційного евтектичного покриття системи Fe-Mn-C-B-Si легованого Cr обраного зарезультатами досліджень зносостійкості на робочий орган аварійно-рятувальних ножиць та визначення його ефективності у безпосередній роботі обладнання за призначенням.Досліджено якість наплавлення регенеративного евтектичного покриття системи Fe-Mn-C-B-Si, легованого Cr, що відзначається найкращою зносостійкістю серед раніше досліджених взірців. Покриття характеризуєтьсяхорошими зварювальними властивостями. За результатами комп’ютерної рентгенівської томографії виявлено пустоту (бульбашку) у наплавленні на ніж розмірами 1,155 мм. Як показали подальші дослідження в експлуатаціїця бульбашка не впливає на експлуатаційні характеристики ножів. Визначення ефективності регенераційного покриття з евтектичного сплаву системи Fe-Mn-C-B-Si легованого Cr у безпосередній роботі за призначенням полягало у перерізанні арматурних прутів марки А-500 діаметром 8 мм ножами із нанесеним регенераційним покриттям та ножів серійного виробництва та порівняння рівня їх зношування. За результатами дослідження встановлено, що ножі із нанесеним регенераційним покриттям відзначаються у 1,75 більшим ресурсом роботи у порівнянні з ножами серійного виробництва. Тобто можна стверджувати, що досліджуване евтектичне регенераційне покриття системи Fe-Mn-C-B-Si леговане Cr є ефективним для відновлення ножів аварійно-рятувальних ножиць.Застосування даного регенераційного покриття на пожежній техніці та аварійно-рятувальних інструментах потребує подальших досліджень та можливо коригування складу покриття.

У статті розглянуто актуальну проблему інклюзивності будівель та споруд в контексті забезпечення безпеки евакуації осіб з обмеженими можливостями в будівлях різного функціонального призначення у разі виникнення пожежі. Згідно із статистичними даними до маломобільних груп належать від 30 до 50% всього населення (МГН). Своєчасна евакуація людей, зокрема МГН із будівель та приміщень в умовах пожежі є основним завданням, вирішити яке потрібно ще під час проектування та в процесі реконструкції будівлі. В свою чергу ефективність евакуації визначається планувальними рішеннями, зокрема кількістю евакуаційних виходів, їх розташуванням (розосереджене), параметрами виходів та шляхів евакуації, а також їх конструктивним виконанням (напрям відкривання дверей, наявність перепадів висот на шляхах евакуації, наявність горючого оздоблення та ін.). На основі проведеного аналізу показано, що при проектуванні об'єктів, доступних для МГН, повинні бути забезпечені: доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд; безпека евакуаційних шляхів, а також місць проживання, обслуговування і праці; своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка допоможе орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання, отримувати послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах; зручність і комфорт середовища життєдіяльності. Пожежна безпека для людей з обмеженими можливостями має на меті захистити людей у разі пожежі, а також забезпечити безпечний доступ до громадських і приватних будівель для будь-кого. На сьогодні безпека евакуації із будівель і споруд маломобільних груп населення в багатьох випадках ускладнена, а подекуди неможлива, особливо в умовах пожежі.