Запорізький національний університет ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ВИМІРИ ВІТЧИЗНЯНОЇ МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯУ статті досліджуються історичні етапи розвитку системи електронного урядування в Україні. Водночас у розвідці вітчизняний досвід розбудови електронного урядування оцінюється у контексті світових тенденцій залучення інформаційно-комунікаційних технологій до процесів державного управління. Авторки статті стверджують, що наразі більшість систем державного управління націлені на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, які постають концептуальним виміром електронної демократії. Основною соціальною місією / філософією Е-урядування та Е-демократії постає економія часу, зусиль, витрат (а в умовах поширення коронавірусної інфекції COVID-19 і збереження життя) бенефіціарів (громадян, державних і приватних організацій) у процесі отримання необхідних державних послуг. Роль та успішне впровадження електронного урядування у будь-яку систему державного управління потребує вивчення конкретних етапів його розвитку. Авторки, спираючись на солідний фактологічний матеріал, визначають декілька моделей електронного урядування, реалізованих у різних країнах. В умовах соціального дистанціювання й карантинних заходів цифрові ініціативи постають життєво важливим інструментом для вирішення проблем ізоляції, інформування й залучення спільноти до співпраці з органами державного управління. Основним висновком розвідки постає теза, що централізована й уніфікована система електронного урядування значно удосконалює процеси й процедури взаємодії влади й суспільства, підвищує якість надання державних послуг і, зокрема, модифікує соціокультурний статус феномена інформація.Ключові слова: електронна демократія, електронне урядування, публічна влада, інформаційне суспільство, інформаційно-комунікаційні технології, соціальні комунікації.