Мета роботи. Порівняльний аналіз оптово-відпускних, закупівельних та роздрібних цін на лікарські засоби (ЛЗ) для лікування глаукоми. Матеріали і методи. Зареєстровані оптово-відпускні, закупівельні та роздрібні ціни на ЛЗ для лікування глаукоми. Порівняння, систематизація, узагальнення. Результати й обговорення. Шляхом аналізу Національного переліку основних ЛЗ виділено 15 позицій офтальмологічних ЛЗ, у тому числі три – очні краплі для лікування глаукоми (пілокарпін, тимолол, латанопрост). У реєстрі оптово-відпускних цін виділено 14 моно- і 13 комбінованих назв цих ЛЗ. Для 14 монопрепаратів проведено порівняння зареєстрованих оптово-відпускних цін із мінімальними та максимальними значеннями закупівельних та роздрібних цін; розраховано коефіцієнти ліквідності ціни. Для чотирьох ЛЗ зареєстрована оптово-відпускна ціна була вищою, ніж максимальні значення закупівельних та роздрібних цін. Коефіцієнт ліквідності роздрібної ціни для 64 % ЛЗ перевищував 0,15. Висновки. Встановлено особливості кон’юнктури ринку протиглаукомних монопрепаратів, ціни на які підлягають державному регулюванню, а саме: завищена виробниками зареєстрована оптово-відпускна ціна (для 4 із 14 ЛЗ), значення коефіцієнта ліквідності роздрібної ціни для більшості (9 з 14) аналізованих ЛЗ перевищують 0,15. Це свідчить про недостатній вплив законодавчих регуляторів на ціноутворення ЛЗ для лікування глаукоми та є неетичним щодо пацієнтів із погляду соціальної відповідальності суб’єктів фармацевтичного ринку.

Мета роботи. Порівняльний аналіз призначень лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) хворих з ревматоїдним артритом (РА) в умовах закладу охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) у 2009 та 2019 рр. і встановлення впливу чинних медико-технологічних документів на структуру таких призначень. Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були медичні карти і листки лікарських призначень (ЛЛП) 89 та 108 стаціонарних хворих з РА, котрі знаходилися на лікуванні у ревматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» (КНП «4 МКЛ м. Львова») у 2009 та 2019 рр. відповідно. У роботі використовували методи: інформаційного пошуку, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних та кластерного аналізу. Результати й обговорення. Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити, що для ФТ РА використовувались ЛЗ трьох груп: хворобомодифікуючі протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЗЛЗ). За досліджуваний період значно зросла частка призначень ХМПРП і знизилася – НПЗЛЗ. Порівняльний аналіз схем призначень ФТ РА засвідчив збільшення частки призначень тих схем лікування, де використовують ХМПРП, що відповідає вимогам чинного клінічного протоколу медичної допомоги хворим з РА. На підставі кластерного аналізу 24 міжнародних непатентованих назв (МНН) ЛЗ за частотою їх призначень виділено три групи ЛЗ. Перша – препарати, які не призначались у 2019 р.; друга – препарати-лідери за призначуваністю; третя – ЛЗ із середнім та низьким рівнем призначуваності. Висновки. Проведений аналіз призначень ХМПРП, НПЗЛЗ та ГКС для фармакотерапії РА показав вагомий вплив клінічних протоколів на вибір тактики лікування РА. Кластерний аналіз дозволив розбити ЛЗ на групи та визначити найперспективніші ЛЗ для лікування РА.