нейропатичний біль на ранніх етапах хіміотерапії у дітей з гострими лейкозами. ефективність знеболювання і ступінь астенізації Резюме. Актуальність. Проблема нейропатичного болю у дітей набуває все більшої актуальності внаслідок зростання поширеності патології та труднощів у досягненні терапевтичного ефекту. Нейропатичний біль у дитячій онкології може виникнути внаслідок різноманітних ушкоджень соматосенсорної системи. В Україні на сьогодні немає проведених досліджень наявності нейропатичного болю у дітей з гемобластозами на ранніх етапах лікування. Саме тому наше дослідження спрямоване на вирішення питання щодо ранньої реалізації нейропатій і покращення знеболювальної терапії. Мета дослідження: проведення аналізу больового синдрому у дітей з гемобластозами на першому етапі хіміотерапії та порівняння ефективності різних методів знеболювання, визначення взаємозв'язку методів знеболювання і ступеня астенізації. Матеріали та методи. Проведене когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 60 дітей із вперше діагностованими гемобластозами віком від 6 до 18 років. Всі діти були поділені на три групи залежно від ступеня вираженості больового синдрому. І група (n = 20)-діти, в яких інтенсивність болю за ВАШ становила ≥ 7 балів і яким з метою знеболювання вводився морфін. ІІ група (n = 20)-діти з інтенсивністю болю ≥ 7 балів, яким з метою знеболювання вводився морфін у комбінації з габапентином. ІІІ група (n = 20)-діти з інтенсивністю болю ≤ 6 балів, яким з метою знеболювання вводився парацетамол у комбінації з габапентином. В 40 дітей проведене дослідження венозної крові на активність супероксиддисмутази (СОД) і каталази, вміст сіалових кислот (СК) і малонового діальдегіду (МДА).

Introduction: Children and adolescents with hematological diseases are constantly in a state of prolonged psychological stress caused by hospitalization, debilitating treatment, lifestyle changes, which ultimately leads to a significant reduction in the quality of life. In this connection it is necessary to study the dynamics of mental and emotional condition of the child at different stages of chemotherapy and the timing of formation of asthenic syndrome. The aim: Determine the presence of psycho-emotional disorders and the severity of asthenic syndrome in children with acute leukemia after the first stage of chemotherapy in order to further predict the development of this pathology and develop a package of solutions that minimize its manifestations. Materials and methods: A survey of 36 children was conducted, of them 21 people aged 6–10 years old, 15 people aged 11–16 years old. There are 27 boys (75%) and 9 girls (25%). The survey was conducted on the 78th day of the ALL IC-BFM 2009 protocol, which corresponds to the end of the first phase of chemotherapy. In the survey did not participate children with the syndrome of multiple organ failure, as well as with the presence of background mental disorders. To assess the psycho-emotional state, a questionnaire was used: “state of health, activity, mood”, adapted for children. For the study of asthenia was used questionnaire I. K. Schatz. Results: The findings suggest that absolutely all children receiving chemotherapy at the end of the first phase have been violations of the psycho-emotional background. The index of state of health suffers the most, and to a lesser extent - activity. Indicators of state of health had lower values in the older group - from 11 to 16 years. Thus according to the data in the group of children aged 6 to 10 years being the average was 4.02 ± 0.09 (p <0.05), in children age 11 - 16 years - 3.83 ± 0.11 (p <0.05). The average activity substantially the same in groups and indicates a favorable condition. Mood indicators are also within the framework of a favorable state in both groups. Also during the investigation revealed that the general for all children is a symptom asthenic. According to the data, fatigue reaction (less than 7 points) was present only in 9 children (25%). The most numerous manifestations were moderate asthenia - 21 children (58%). Severe asthenia (13 - 18 points) was observed only in 6 children (17%). Conclusions: This study will allow to develop a package of solutions for the prevention and minimization of asthenic syndrome in children with acute leukemia receiving chemotherapy.

No abstract

Objective. Pain is one of the complications in children with acute leukemia, which requires timely and effective analgesic therapy. We decided to determine the effectiveness and tolerability of analgesia in children with acute leukemia depending on the method of analgesia. Materials and methods. There was a survey of 60 children (3 groups of 20 children each). In group 1 conducted morphine analgesia, in group 2 – morphine in combination with gabapentin, in group 3 – paracetamol with gabapentin. Investigated performance of the cardiovascular system, gastrointestinal tract. The questionnaire “Feeling. Activity. Mood” was used to determine psycho-emotional disorders, visual-analogue scale and face scale was used to determine the intensity of pain. Results and discussion. In group 1, all children had dysfunction of the gastrointestinal tract and lability of blood pressure. In group 2, only 11 children had disorders of the digestive system, there were no cardiovascular complications. In group 3, only 5 children had lability of blood pressure. Averages activity in all three groups are almost identical and reflect favorable condition. The average health indicators are the lowest in the 1st group – 3.78±0.11 (p<0.05), in the 2nd group – 3.84±0.06 (p<0.05), and in the 3rd group – 4.01±0.09 (p<0.05). Mood indicators in groups 2 and 3 are almost the same – 4.04±0.12 (p<0.05) and 4.42±0.04 (p<0.05), respectively, and the worst in 1st group – 3.94±0.07 (p<0.05). The pain intensity according to visual-analogue scale on day 30 was in the 1st group ≤5 points, in the 2nd group ≤4 points and in the 3rd group ≤3 points. On day 78, the intensity of pain in group 1 was ≤5 points, in 2nd and 3rd groups – ≤3 points. Severe asthenia was observed only in 6 children (10 %) of the group 1, moderate asthenia – in 45 children (75 %) and the fatigue reaction – in 9 children (25 %). Conclusions. The best tolerability of analgesia in children, receiving paracetamol with gabapentin, the worst – in children receiving only opiates. Children who combined opiates with gabapentin had better health and significantly fewer complications than children who received opiates alone.

Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава, Україна) МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ЛІКУВАННЯ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ В УМОВАХ ВІДДІЛЕННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ Резюме Вступ. Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження ефективності терапії основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного болю та астенічного синдрому в катамнезі. Мета дослідження. Провести аналіз ефективності методів терапії больового синдрому у новонароджених, які знаходяться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 20 доношених новонароджених з больовим синдромом після тривалого оперативного втручання з приводу вродженої кишкової непрохідності. Достовірно діти не відрізнялись між собою за статтю, вагою, не мали ентеральної недостатності та тяжкої супутньої патології. Діти були розподілені на дві групи в залежності від методу знеболення. І група (n = 10)-новонароджені, яким проводилась аналгоседація введенням морфіну внутрішньовенно крапельно. ІІ група (n = 10)-новонароджені, яким морфін вводився ентерально в комбінації з внутрішньовенним введенням парацетамолу при проривному болі (тимчасове посилення інтенсивності болю вище попереднього рівня). З метою визначення ефективності знеболювальної терапії в умовах ВАІТ використовувався розроблений нами чек-лист моніторингу болю у дітей від 0 до 3 років включно. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що після призначення морфіну внутрішньовенно відразу досягався достатній рівень аналгоседації, тоді як повноцінний ефект після ентерального застосування відбувався лише на другу добу і виникала необхідність додаткового знеболення із застосуванням парацетамолу. Проте діти, що отримували таблетовану форму морфіну, мали істотно менше ускладнень з боку гемодинаміки і не потребували тривалої респіраторної підтримки. До того ж у дітей, що отримували внутрішньовенну форму морфіну, на 7-му добу післяопераційного періоду спостерігався виражений синдром відміни і новонароджені потребували знеболення парацетамолом, тоді як дітям ІІ групи достатньо було перорального введення глюкози під час маніпуляцій. Тривалість перебування у ВАІТ значно менша у дітей ІІ групи, що також свідчить про кращу переносимість ентеральних форм морфіну. Наш чек-лист моніторингу болю дозволяє додатково проводити ефективну діагностику болю, оцінку динаміки больового синдрому та вчасно корегувати знеболювальну терапію. Висновки. Раннє виявлення больового синдрому, визначення його інтенсивності дозволяє вчасно підібрати ефективне лікування. Використання ентеральної форми морфіну у новонароджених з хірургічною патологією має кращу ефективність, зменшує відсоток несприятливих подій та є золотим стандартом лікування болю згідно світових рекомендацій. Необхідні додаткові дослідження застосування ентерал...