No abstract

The article analyzes the problem of forming a healthy lifestyle of students. The current approach to deteriorating youth health encourages the search for new ways to generate positive motivation for a healthy lifestyle and scientific research. According to the literature data analysis, less than 15 % of students are considered healthy, 70 % of them have low and below-average levels of physical health, more than half (52.6 %) of them have different morphofunctional abnormalities, 36–40 % have chronic non-infectious diseases, which complicate the process of adaptation to physical and mental activity, impede learning lecture material as well as effective training at universities. The aim of the research was to evaluate and analyze the components of a healthy lifestyle of students and on this basis to determine approaches to the introduction of health-saving technologies in the educational process of higher schools. A survey of students revealed a lack of understanding of the simplest aspects of health care and an inability to assess one’s level of health adequately. 53 students (39.5 %) consider themselves healthy; 38 students (28.3 %) adhere to healthy lifestyles; and only 9 % of students regularly do physical exercises and sports. Only 25 % of them follow the diet. 82 % of students were well informed about the negative impact of bad habits on their health, but 66 % of respondents smoked cigarettes, including 43 % of women. 90 % of students occasionally consume alcoholic beverages, of whom 14 % often consume, and 8 % do not consume. Most of the respondents are confident in the absolute harmlessness of beer, which ranks the first place in the structure of alcoholic beverages consumed by students. But only 9 % of students regularly do physical exercises and sports. Therefore, the priority goals of the modern stage of higher education modernization should be the preservation and strengthening of students’ health, the formation of value orientations, their awareness of the importance of a healthy lifestyle, the introduction of health-saving technologies into the educational process, as significant components in achieving career and life success of youths.

Мета роботи-проаналізувати за результатами анкетування стан методичного забезпечення на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, застосування новітніх педагогічних технологій та їх ефективність. Матеріал і методи. Дослідження має теоретико-методологічний характер, представлений у методах анкетування, аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння, систематизації та інтерпретації отриманих результатів. Результати. Результати дослідження свідчать про достатньо високий рівень методичного забезпечення навчального процесу на кафедрі та активне використання студентами матеріалів для підготовки до практичних занять і презентацій лекцій. Водночас студенти нерідко зазначали великий обсяг матеріалів до підготовки, що ускладнює їм засвоєння матеріалу, висловлювали цікаві пропозиції щодо реформування робочого дня та методики проведення практичних занять. Аналізуючи проведене дослідження, можна дійти висновку, що студенти медичного факультету, в основному, задоволені організацією навчального процесу та методичним забезпеченням предмета на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології, однак викладачам кафедри слід постійно підвищувати свою педагогічну майстерність та предметну кваліфікацію, з метою оптимальної організації робочого часу, диференційованого підходу до кожної академічної групи, гнучкості в плануванні та реалізації методичних рекомендацій на кожному практичному та лекційному занятті для підвищення якості надання освітніх послуг. Висновки. Такий метод аналізу навчального процесу дає змогу підтримувати постійний зворотній зв'язок із студентською аудиторією та своєчасно реагувати на зміни атмосфери в студентському середовищі, що дозволяє покращити ефективність засвоєння інформації та практичних навичок і підвищити «виживання» знань.

кандидат педагогічних наук, доцент Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, вул. Пирогова, 9 ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ Розглянуто порівняльну характеристику моделей інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами країн Європи і США. Проаналізовано особливості організації та функціонування інклюзивного навчання у Польщі, Ізраїлі, країнах Скандинавії і США. Звернуто увагу як на особливості добору учнів для інклюзивних класів, так і підготовку фахівців для здійснення інклюзивного навчання. Зазначено, що в кожній країні по-різному вирішують питання щодо функціонування інклюзивної форми навчання для дітей з особливими освітніми потребами та підготовку педагогів для проведення інклюзії. Проте є ряд спільних ознак. Зокрема, до інклюзивного навчання залучають усіх без винятку дітей з особливими освітніми потребами; для роботи з дітьми спеціально готують фахівців з питань Ключевые слова: инклюзивное обучение, дети с особенными образовательными потребностями, Польша, Израиль, страны Скандинавии, США.

No abstract