The article attempts to analyze the concept of gender, study philosophical preconditions of its emergence and trace the main postmodern aspects of the gender category. It proves that gender research in the postmodern era is not identical to the theories of feminism. It deals with social life of both sexes, their behavior, roles, characteristics, common and different between them, the social relationships of the sexes, considering the world from the standpoint of both socio-gender groups. The article shows that an urgent need for more purposeful development of independent women's research in the developing countries. Such research should holistically reflect and study the lives of women on the basis of the so-called women's rather than universalized man experience. The main idea of this scientific research was to emphasize that the world can be explored not only from a man perspective, but also from the standpoint of woman experience. The level of scientific study of the gender conceptual sphere is clarified, in particular, the gender concept is a multidimensional complex represented in the language, which has a certain ethnocultural specificity. The concept has an unstable structure, which is reflected in the model of the concept developed by us, in which we highlight the root and applications of the concept, the possible movement of features in the relevant semantic directions from and to the root. The unstable (mobile) structure of the concept is also characteristic of its root: during historical development, the root may change, but the semantic meaning is not lost, but only replaced by synonyms or verbal innovations relevant to today.

The article deals with theoretical grounding and experimental verification of the formation of future philologists’ speech and communicative competency, which is considered an integral part of future professionals’ vocational training. The basic requirements to effective formation of future philologists’ speech and communicative competency have been identified. In the course of the research the structure of the system for the effective formation of future philologists’ speech and communicative competency has been determined. It is represented as the combination of the methodological, content, technological and diagnostic components. Each of them has its definite aim and content. The study was conducted from 2017 to 2020 and included four successive stages: exploratory and analytical, theoretical and experimental, formative, analytical. The experiment was conducted in the Municipal Establishment “Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy” of Kharkiv Regional Council and involved 16 teachers and 83 students divided into experimental and control groups. took part in the experimental work. Out of 83 students, 43 were in an experimental group, and 40 in a control one. In total, 59 people participated in the experiment. All the participants gave their written content on taking part in the experiment.

Анотація. У статті розглядається актуальне для сучасної лінгвістики поняття «телескопізми». Актуальність цього дослідження полягає в тому, що телескопія стає одним з продуктивних способів словотворення, що динамічно розвивається й активно використовується; та відображає зміни, що відбуваються в сучасній лінгвокультурі. Аналіз теоретичних джерел дозволив конкретизувати визначення «телескопізми». Проаналізовано структурні особливості телескопізмів та визначено їх найпродуктивнішу групу утворень-гаплологи, які мають спільний елемент на стику компонентів. У процесі дослідження були відзначені орфографічні та морфологічні особливості при утворенні телескопічних одиниць. Зосереджується увага на семантичних зв'язках між компонентами телескопізмів та загальній семантиці новоутворень загалом. У семантичному аспекті було виявлено, що переважають телескопізми, компоненти яких уточнюють та доповнюють значення один одного. Семантичні особливості телескопізмів роблять їх унікальними мовними одиницями, оскільки можуть однаково ефектно використовуватися як для створення термінів, так і для створення стилістично маркованих одиниць. Аналіз виявив, що телескопізми використовуються в різних сферах сучасного життя. Наш матеріал показує, що вони набули найбільшого поширення в таких сферах: відпочинок та дозвілля, Інтернет та мобільний зв'язок, здоров'я та психологічний стан, сім'я та гендерні характеристики.

No abstract

КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради Твердохліб В. А. КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради ЕТНОКУЛЬТУРНІ КОНЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОГО ДІАЛЕКТНОГО ДИСКУРСУ У статті проаналізовано антропоцентризм і дискурсоцентризм сучасних наукових досліджень, зокрема виникнення нових мовознавчих дисциплін. Закцентовано на процесах концептуалізації зовнішнього й внутрішнього світу людини, розпредмечування ментального світу, закріпленого мовними знаковими формами. Висвітлено імена провідних дослідників концептуальної картини світу як фрагмента концептосистеми, що представляє інтернаціоналізований людиною або етносом світ. Описано складники концептуальної картини світу -науковий, релігійний, художній, метафізичний тощо. Аргументовано засвідчено кілька дефініцій концепту, що здебільшого не суперечать, а доповнюють одна одну. Центром уваги наукової розвідки є мовний образ світу українців -носіїв різних говірок, узаємозв'язок мови й менталітету, мови та культури, а також відображення культури та національного світосприйняття в мові. Пропонується різноаспектне висвітлення етнокультурних концептів в українській мовній картині світу з урахуванням новітніх досягнень когнітивної лінгвістики. Виокремлено культурно значущі концепти за ступенем їх вагомості в культурі народу. Описано критерії виокремлення цих концептів. Пропонується аналіз способів мовної об'єктивації колективних уявлень українців про етнічно-культурний світогляд, репрезентований мовними формулами. З'ясовано, що на сьогодні немає замкненої остаточної множини лінгвоментальних конструктів, однак виявлено найбільш релевантні етнокультурні концепти: воля, доля, родина, земля, праця домівка. Висловлено міркування щодо дослідження етнокультурних концептів у діалектному дискурсі як найбільш акумулятивному ментальному матеріалі. Описано потребу доведення припущення про здатність етнічно-культурної приналежності носіїв певної говірки впливти на формування мовної свідомості сучасних українців, що реалізується в мовних одиницях. Визначено перспективи подальших наукових розвідок.