Introduce.Advances of normal blood pressure in patients on program hemodialysis presented a serious problem related disciplines. For verification hypertension used routine blood pressure measurement and ambulatory monitoring to control the pressure in interdialytic time, which is an important predictor of cardiovascular events among these patients. The aim of research was to investigate features ofparameters the ambulatory monitoring of blood pressure in the dynamics after treatment of candesartan in patients receiving renal replacement therapy. Materials and methods: 53patients ongoing chronic hemodialysis were makethe ambulatory monitoring of blood pressure before and after 12–weeks treatment of candesartan (4–32 mg). Results. It was established that the prevalence of hypertension in a population of patients on hemodialysis influenced by candesartan treatment decreased from 53.6 % to 32.1 %. Patients on hemodialysis in 75 % of cases have incresedpulse pressure (> 60 mm Hg), the percentage of which after therapy decreased to 51.8. Prevailing type of daily blood pressure as the treatment and after treatment is «non–dipper». Established that candesartan showed a positive effect in relation to a statistically significant reduction in the average time indices and blood pressure Conclusion: results of the study allowtorecommend candesartan for treatment of hypertension in hemodialysis patients.

Large population-based studies acknowledge that patients with chronic kidney disease (CKD) have high risk of cardiovascular (CV) diseases regardless of etiology, especially in its late stages. Deceleration of glomerular fi ltration on every 10 mL/min increases cardiovascular risk and risk of death from any causes up to 20 %, that reaches the maximum level in patients on renal replacement therapy [2,11]. Lesion of cardiovascular system in subjects suffering from CKD occurs in different pathogenic mechanisms simultaneously. One of the main factors of development the CV remodeling in dialysis patients is arterial hypertension (AH). It occurs as a result of volume overload, anemia and existing arteriovenous fi stula [3]. Further the number of investigators pay a special attention to bone mineral violations in the development of the CV remodeling, specifi cally to high level of phosphate and vascular calcifi cation (VC) [5,18]. The extracellular phosphate mechanism of action is induction of the osteoblastic differentiation factors. One of this factors is osteopontin (OP) [10]. As pleotropic cytokine this major noncollagenous bone matrix protein is expressed in mineralized tissue and synthesized by fi broblasts, osteoblasts, smooth muscle and endothelial cells [6,23]. OP regulation is not completely investigated yet. But there are results of the protein activity stimulation due to activity of proinfl ammatory cytokines, angiotensin II [12]. Literature data indicate the expression of OP in hypertrophied myocardium [1]. This cytokine is believed to cause smooth muscle cells proliferation and elastic membrane degradation, thus to trigger processes of vascular remodeling. The negative role of OP in the development of diastolic dysfunction in patients Aim. Large population-based studies acknowledge that patients with chronic kidney disease have a high risk of cardiovascular diseases regardless of etiology, especially in its late stages. The aim of this study was to investigate the features of arterial hypertension, cardiovascular remodeling and plasma level of osteopontin in dynamics of candesartan therapy, as well as to identify the relationships between studied parameters in patients with chronic kidney disease treated by hemodialysis.Methods and results. 50 patients were performed ambulatory blood pressure monitoring, the plasma level of osteopontin was determined by ELISA method, standard echocardiography and ultrasonography of common carotid after treatment of candesartan during 12 weeks.Conclusion. The results indicate that the use of candesartan cilexetil in hemodialysis populations promotes regression of left ventricular hypertrophy and vascular remodeling indices, has antihypertensive effect.Артеріальна гіпертензія, кардіоваскулярне ремоделювання та плазмовий рівень остеопонтину в пацієнтів із кінцевою стадією хронічної хвороби нирок на гемодіалізі В. А. Візір, О. Г. Овська, А.С. СадомовМасштабні популяційні дослідження свідчать, що пацієнти з термінальною нирковою недостатністю мають високий ризик розвитку серцев...

The Fabry Disease in young white man with End Stage Renal Disease was reported. Diagnosis was detected at stage of hemodialysis treatment despite sings which admitted as clinical criteria were found at childhood but did not identify during 20 years due limited awareness of medical community about lysosomal disorders.

Актуальність. Поширеність артеріальної гіпертензії (АГ) у популяції хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) сягає 60–100 %. Роль АГ у процесах кардіоваскулярного ремоделювання при ХХН пояснюється активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, що супроводжується затримкою натрію та води, індукцією прозапальних медіаторів, одним із яких є остеопонтин (ОП). Зв’язок ОП з показниками добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих із додіалізними стадіями ХХН остаточно не з’ясований і потребує подальшого вивчення. Метою дослідження стало визначення впливу кандесартану на показники добового моніторування та плазмовий рівень остеопонтину у хворих із додіалізними стадіями ХХН. Матеріали та методи. До дослідження увійшли 52 пацієнти (середній вік становив 50,5 ± 17,2 року) з ХХН III–V стадії. Жінки та чоловіки становили 18 та 34 пацієнти відповідно (35 і 65 %). Усім пацієнтам до та після терапії кандесартаном було проведене ДМАТ з використанням апарату для цифрового автоматичного моніторування артеріального тиску Cardio Tens (Угорщина). Визначення вмісту ОП плазми крові виконувалося методом імуноферментного аналізу. Середня доза кандесартану становила у хворих на ХХН III стадії 8,2 ± 4,4 мг, IV стадії — 10,40 ± 4,22 мг та V стадії — 12,40 ± 3,82 мг відповідно. Отримані результати були статистично оброблені з використанням параметричних (t-тест для вибірок з незв’язаними варіантами) та непараметричних (метод Манна — Уїтні) методів. Дані подані у вигляді середньої арифметичної ± стандартне відхилення. Критичний рівень значущості (р) при перевірці статистичних гіпотез приймали рівним 0,05. Результати. У групі хворих на ХХН III стадії середні рівні систолічного (серСАТ), діастолічного (cерДАТ) та пульсового артеріального тиску (серПАТ) статистично значуще знизилися на 6,4; 7,8 та 4,8 % відповідно. Зменшення показників серСАТ, cерДАТ та серПАТ на 7,0 % (p < 0,05), 5,2 % (p > 0,05) та 9,6 % (p < 0,05) відповідно спостерігалося також у групі хворих на ХХН IV стадії. Показники серСАТ, cерДАТ та серПАТ у групі хворих на ХХН V стадії статистично значуще знизилися на 14,0; 8,9 та 19,9 % відповідно. У всіх пацієнтів після проведення лікування мало місце вірогідне зниження плазмового рівня ОП. При цьому найбільше зменшення показника під впливом терапії кандесартаном спостерігалося в групах хворих із ХХН III та IV стадії — 66,4 і 37,2 % відповідно, тоді як концентрація ОП у групі пацієнтів із ХХН V стадії знизилася на 11,7 %. Висновки. За даними ДМАТ на фоні прийому кандесартану у хворих із додіалізними стадіями ХХН спостерігається статистично значуща позитивна динаміка як середньодобових значень систолічного, діастолічного та пульсового артеріального тиску, так і показників навантаження тиском. 12-тижнева терапія кандесартаном приводить до вірогідного зниження плазмового рівня остеопонтину у хворих на ХХН III, IV та V стадії на 66,4; 37,2 та 11,7 % відповідно.

No abstract