No abstract

* Роботу виконано в межах планової наукової тематики Iвано-Франкiвського нацiонального медичного університету «Захворювання внутрішніх органів у сучасних умовах, за поєднаної патології та ураження органів-мішеней: особливості перебігу, діагностики та лікування» (державний реєстраційний № 0115U000995). Установою, що фінансує дослідження, є МОЗ України. Автори гарантують повну відповідальність за все, що опубліковано в статті. Автори гарантують відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті. Рукопис надійшов до редакції 10.10.2019.

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ, Україна Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, метаболічний синдром, інсулінорезистентність, гіперінсулінемія, ожиріння. Мета роботи -оцінити стан активності ферментів печінки, інсулінорезистентності (ІР) та мікрозапалення у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) з метаболічним синдромом (МС) залежно від типу інсулінемії та ступеня ожиріння. Матеріал і методи. Обстежено 105 хворих на НАЖХП з МС. Залежно від рівня ендогенного інсуліну (ЕІ) в крові та ступеня ожиріння хворих розподілено на дві групи: І група -48 осіб з нормальним рівнем ЕІ в крові та нормальною масою тіла: індекс маси тіла (ІМТ=18 -24,9 кг/м2); ІІ група -57 осіб зі спонтанною гіперінсулінемією (ГІ) та ожирінням І -ІІІ ступеня (ІМТ>30,0 кг/м2). Контрольна група -20 практично здорових осіб. Визначали активність аланін-(АлАТ), аспарагін-амінотрансферази (АсАТ), рівень загального білірубіну, глюкози, індекс чутливості до інсуліну (ІЧІ), ЕІ та ß2-рецепторів інсуліну; рівні прозапального цитокіну ФНП-α, цитокінів лептину та адипонектину. Результати. Показник HOMA-IR натще був достовірно підвищеним у хворих обох груп (р<0,05). У всіх обстежених виявили достовірне підвищення рівня β2-рецепторів інсуліну. У пацієнтів із нормальним ЕІ та зі спонтанною ГІ в крові рівень β2-рецепторів у 3 та в 5,5 раза (р<0,05), відповідно, достовірно перевищував показник у здорових осіб. У хворих зі спонтанною ГІ виявився в 1,8 раза вищим, ніж у хворих з нормальним показником ЕІ в крові та нормальною масою тіла (р<0,05). Аналізуючи рівні АлАТ та АƒсАТ встановили, що в осіб І групи дані показники коливалися в межах контролю (р>0,05), тоді як у пацієнтів ІІ групи рівень АлАТ у 3 рази перевищив контроль (р<0,05) та у 2,8 раза -показник у хворих І групи (р<0,05) відповідно; а рівень АсАТ -в 1,5 раза порівняно зі здоровими (р<0,05) та у 2 рази порівняно з показником І групи (р<0,05) відповідно. Рівень лептину в пацієнтів із нормальним рівнем ЕІ в крові та нормальною масою тіла у 2,3 раза перевищив показник у контролі (р<0,05); у пацієнтів зі спонтанною ГІ та ожирінням І -ІІІ ступеня -у 2,3 раза порівняно зі здоровими (р<0,05), та у 2 рази порівняно з хворими І групи (р<0,05), відповідно. Рівень ФНП-α достовірно підвищений у всіх обстежених хворих. У пацієнтів І групи даний показник на 16,0% перевищив рівень у контролі (р<0,05). В осіб ІІ групи показник ФНП-α на 57,5% перевищив рівень контролю (р<0,05), та на 36,0% -показник у пацієнтів І групи (р<0,05) відповідно. Нами встановлено гіпоадипонектинемію у всіх хворих на НАЖХП на фоні МС, що найбільш виражено у пацієнтів зі спонтанною ГІ та ожирінням І -ІІІ ступеня. Зокрема, у пацієнтів з нормальним рівнем ЕІ та нормальною масою тіла рівень адипонектину виявився вдвічі нижчим за його показник у здорових осіб (р<0,05). У свою чергу, в осіб зі спонтанною ГІ та ожирінням показник адипонектину був нижчим у 2,8 раза порівняно з контролем (р<0,05) та в 1,4 раза -від показника у пацієнтів І групи (р<0,05) відповідно. Аналіз результат...

Purpose. Тo assess the indicators of early predictors of NAFLD in patients with MS by assessing the functional state of the liver and systemic inflammation, depending on the degree of obesity. Material and methods. The study included 90 patients with NAFLD, divided in to 3 groups: group 1-30 patients with NADH without MS, group 2patients with NADH combined with MS: with BMI 25-29.9 kg/m 2 (n = 30)group 2a, with BMI > 30 kg/m 2 (n = 30) group 2b. The control group consisted of 20 apparently healthy individuals. All patients were evaluated for the activity of ALT, AST, LDH, SDH, CHE, total bilirubin level; levels of leptin, adiponectin, TNF-α. Results. Significant increase in the level of SDH in patients of both groups was found. In patients of group 2a LDH level exceeded the value in healthy persons by 2.5 times (p < 0.05) and was 1.3 times higher than in patients of group 1 (p < 0.05); in patients of group 2b was exceeded the control index in 3.7 times (p < 0.05), in 1,6 times as compared to the patients of group 1 (p < 0.05) and 1,3 times in comparison with patients of group 2a (p < 0.05). The activity of CHE in patients of group 1 significantly was not different from the index of control (p > 0.05), in patients of group 2b significant decrease of CHE activity was found (р < 0.05). The presence of hyperleptinemia, hypoadiponectinemia, and systemic inflammatory response according to the level of TNF-α was characteristic for patients with NAFLD and MS. Conclusions. Hyperleptinemia, hypoadiponectinemia, the presence of a systemic inflammatory response to the level of TNF-α, and a violation of the synthetic and detoxification functions of the liver, which are more pronounced in patients with NAFLD and MS with concomitant obesity of І-ІІІ degrees, can be considered not only as markers of preclinical lesions of target organs, but and as an indicators of the severity of the combined flow of NAFLD and MS.

Summary. The aim of the work is to study the effectiveness of using interactive teaching methods and practical skills in the educational process, which will help improve the quality of training for students of the dental faculty at the Department of Internal Medicine of the Dentistry Faculty named after Professor M.N. Berezhnitsky.           Based on the study of the effectiveness of using interactive teaching methods and the development of practical skills in clinical pharmacology in the educational process in the fourth year of study on the Dentistry Faculty under the medical education reform demonstrate, that only a comprehensive approach to the study of clinical pharmacology with the assimilation of modern theoretical material, the development of practical skills at the patient’s bedside, and by solving situational problems, self-awareness of classroom and extracurricular work allows students to explore clinical pharmacology in accordance with the modern requirements of medical reform. The knowledge acquired at the department about pharmacokinetics, pharmacodynamics, interaction and side effects of drugs, effectiveness, safety of prescribed drugs and acquired practical skills contribute to the development of professionalism of a future specialist.