Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах Дого-вору про співробітництво між Державним закладом "Дніпропетровська медична академія" Міністерства охорони здоров'я України" та Комунальним закла-дом "Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" від 1 ве-ресня 2015 р.Вступ. Важливість бактеріологічного дослі-дження сечі при вагітності зумовлена тим, що ная-вність в ній патогенної мікрофлори може приводи-ти до розвитку інфекційних процесів в сечовивід-них шляхах (ІСШ) [1-3, 6, 7]. ІСШ є одними з найча-стіших інфекційних процесів при гестації [2,4]. Мік-роорганізми можуть спричинити цистит, пієлонеф-рит, безсимптомну бактеріурію. Вагітні жінки мають підвищений ризик розвитку ІCШ через анатомічні та гормональні зміни, що призводять до дилатації сечоводів та застою сечі [2-5, 7, 8, 17]. Крім того, різноманітна соматична патологія може підвищити ризик розвитку ІСШ у вагітних [4,5,13]. За даними багатьох авторів, найбільш типовим мікроорганіз-мом, що вражає сечові шляхи, є Escherichia coli [3-5, 7, 11, 12]. За даними Дьоміної Т.Н (2015 р.), Escherichia coli зустрічається приблизно в 65 % випадків пієлонефриту у вагітних, а Медвідь В. І. (2017 р.) повідомляє про 80 % випадків інфікування сечових шляхів цим збудником. Часто зустрічають-ся й такі збудники ІСШ, як ентеробактерії (Klebsiella pneumoniae, Enterococcus spp.), стрептокок групи В (Streptococcus agalactiae), Gardnerella vaginalis. Так, Enterococcus spp. висівають від 10-15 % [7] до 23% випадків ІСШ [3]. У осіб з тривалими сечовими розладами виявляють полімікробну бактеріурію, яка часто включає Pseudomonas aeruginosa, Proteus mirabilis, Providencia stuartii та Morganella morganii [13]. Поширеність безсимптомної бактеріурії в популяції вагітних жінок в середньому становить 6%. Гострий цистит і гострий пієлонефрит зустрі-чаються не так часто -у 1-2,5 % [14]. Однак у 20-40% вагітних з безсимптомною бактеріурією в II та III триместрах розвивається гострий пієлонеф-рит [14]. В той же час у вагітних, що не мають без-симптомної бактеріурії, пієлонефрит розвивається лише у 1,8% випадків [4]. Відомо, що на кожні 7 вагітних жінок з асимптоматичною бактеріурією, що проходять короткий курс антибіотикотерапії, можна запобігти одному випадку пієлонефриту [17, 20]. Приблизно у 1/3 хворих, які страждають на хронічний пієлонефрит, під час вагітності розвива-ється загострення ІСШ [11], що супроводжується збільшенням ризику акушерських та неонатальних ускладнень (анемія, артеріальна гіпертензія,
