Мета роботи. Висвітлити основні нововведення після останнього перегляду стандартів спірометрії, проведених Американським торакальним товариством та Європейським респіраторним това- риством у поточному році. Матеріали і методи. Проаналізовано сучасні уявлення стосовно методології виконання спірометрії, контролю якості та аналізу її результатів. Результати й обговорення. Представлено оновлений список відносних протипоказань, перелік видів діяльності, яких пацієнт повинен уникати перед проведенням обстеження, сучасний підхід до термінів утримання від використання бронхолітиків перед тестуванням, нова система оцінки якості результатів спірометрії, наведено нові вимоги для клінічних спірометрів тощо. В основному тексті статті використовуються англомовні абревіатури назв спірометричних параметрів. Водночас, зважаючи на можливість використання кількох «робочих» мов у сучасних спірометрах, наведено відповідність як повних, так і коротких назв українською та англійською мовами. Висновки. Дотримання рекомендацій ATS/ERS від 2019 р. має забезпечувати виконання спірометрії та інтерпретації її результатів на належному рівні.

Прогресивне стрімке зростання кількості обструктивних захворювань легень викликає стурбованість у лікарів усього світу і вимагає якісної діагностики. Основним широкодоступним та інформативним методом обстеження таких пацієнтів є спірометрія, яка включає в себе тест на зворотність бронхіальної обструкції із бронхолітиком. Мета дослідження – висвітлити сучасні підходи до використання бронходилатаційних препаратів у діагностиці бронхообструктивного синдрому. Результати. Представлено актуальні рекомендації щодо умов проведення тесту на зворотність бронхіальної обструкції, показань і протипоказань до основних груп бронхолітиків, їх дозування та способу введення, використання пристроїв для доставки аерозольних ліків, що залежить від віку та стану пацієнта, сучасний підхід до терміну утримання від використання бронходилатаційних препаратів перед тестуванням для визначення чутливості до них, систему оцінки якості отриманих результатів тощо. Особливу увагу приділено механізмам впливу бронхолітиків на тонус м’язів повітроносних шляхів, умовам, які здатні впливати на вираження цього ефекту, і, відповідно, якість отриманих результатів. Висновки. Дотримання новітніх принципів щодо методології виконання тесту, вибору бронхолітика, його дози і методу застосування, алгоритму коректного аналізу отриманих даних має забезпечувати виконання тесту на зворотність бронхіальної обструкції та інтерпретацію його результатів на належному сучасному рівні.

No abstract

Наявність алергічного дерматозу у 85 % пацієнтів призводить до розвитку кріоглобулінемічного синдрому незалежно від супутнього інфікування цитомегаловірусом. Тривалість супутнього вірусного процесу впливає на рівень кріоглобулінів (найнижчий він у хворих з наявністю лише анти-ЦМВ IgM). Традиційна антиалергічна терапія виявляється ефективною щодо кріопреципітації лише у пацієнтів без супутньої вірусної патології, а поєднання її з противірусним та імуномодулюючим середниками – при наявності супутньої цитомегаловірусної інфекції. Ключові слова: кріоглобулінемія, цитомегаловірус, алергічний дерматоз