Мета статті полягає в удосконаленні існуючих теоретичних і прикладних аспектів та обґрунтуванні стратегічного підходу в антикризовому управлінні банківськими установами. З урахуванням огляду існуючого наукового доробку авторами відзначено, що антикризове стратегічне управління банком повинно базуватися на відповідній концептуальній основі. Визначено, що пріоритетною метою функціонування банку та завданням щодо попередження та нейтралізації кризи э підхід, заснований на взаємозв'язку ресурсів, можливостей, конкурентних переваг і стратегії, з базуванням на моніторингу середовища ведення банківського бізнесу, його динамічності та непередбачуваності. Зазначено, що систематизація стратегій має базуватися на ключових характеристиках, розмежуванні їх видів, умов та сфери застосування. На думку авторів, антикризова стратегія управління діяльністю банків повинна формуватися та реалізовуватися на трьох ієрархічних рівнях управління: банку в цілому; підрозділів; функціонально-операційному з упровадженням відповідних корпоративних, ділових і функціональних антикризових стратегій. У результаті дослідження запропоновано систематизацію антикризових стратегій банків у розрізі низки критеріїв, таких як: ієрархічний рівень управління; джерела фінансування; функціональна спрямованість; методи ідентифікації та способи реагування на кризові явища та загрози; характер прийняття та реалізації антикризових управлінських рішень; життєвий цикл розвитку банку та глибина кризи; джерела та характер виникнення кризових явищ. Відзначено, що забезпечення антикризової стратегії фінансовими ресурсами передбачає їх мобілізацію за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел, у результаті чого, залежно від глибини кризи та характеру антикризових заходів, виокремлюють стратегію антикризового управління, яка базується на внутрішніх фінансових ресурсах, і стратегію зовнішніх джерел фінансування. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є необхідність розробки методичного інструментарію діагностики типу та глибини кризи на макро-і мікрорівнях з виокремленням відповідних превентивних і реактивних інструментів антикризового менеджменту в банках.

The article is aimed at further developing the instrumentarium to ensure the financial sustainability of enterprise as the basis of its economic security. It is proved that the economic security of enterprise largely depends on the financial component along with sustainability, solvency, liquidity, and profitability. The position, considered undeniable, is that financial sustainability constitutes the basis of security of enterprise and its ability to implement development strategies in the context of minimizing the impact of risks, threats and dangers. It was noted that the effectiveness of the interrelationship and mutual impact of financial sustainability and security of enterprise is reflected in its financial flexibility on the basis of the ability to change the volume and structure of sources of financing, as well as the directions of investment of financial resources under the influence of risks, threats, dangers of the internal and external environment. The state approach to the gradation of levels of financial sustainability and economic security of enterprise is proposed taking into account the retrospective, current and prospective nature of the impact of risks, threats and dangers on the activities of enterprise; the relevant instrumentarium of evaluation and management tools is specified. It is substantiated that modern approaches in managing the financial sustainability of enterprise on a securely oriented basis should be grounded on systemacity, processity, functionality and synergy. Prospects for further research in this direction are the substantiation of the indicator approach to assessing the level of financial sustainability of enterprise on the basis of taking into account the parameters of its economic security and the development of an instrumentarium for identifying both the existing and the potential threats and dangers.

У статті представлено авторське трактування поняття регулювання ринку цінних паперів, запропоновано системний підхід до регулювання ринку цінних паперів з врахуванням пріоритетних цілей, суб'єктів, об'єктів, учасників, інструментарію, який базується на конкретизації форм, методів та важелів регулювання й забезпечує реалізацію ключових функцій за допомогою належного функціонування низки підсистем: організаційно-структурної, компетенційної, контрольної, адміністративної тощо. Метою статті є обґрунтування не лише суті, але й складових системи регулювання ринку цінних паперів в Україні. У ході дослідження встановлено, що система регулювання ринку цінних паперів забезпечує захист інтересів інвесторів, справедливість, ефективність та прозорість ринку цінних паперів та зниження системного ризику й базується на відповідному інструментарії. Доведено, що регулювання ринку цінних паперів необхідно здійснювати в аспекті імплементації до вимог Міжнародної організації комісії з цінних паперів та принципів IOSCO, "Цілей та принципів регулювання та обігу цінних паперів". Відзначено, що принципи IOSCO мають важливе значення у системі регулювання ринку цінних паперів, передбачають законність, чіткість обов'язків регулятора, незалежність та підзвітність, регламентування повноважень, забезпеченість ресурсами, послідовність процедур, конфіденційність інформації, моніторинг ризиків, ефективність регулювання, відсутність конфліктів інтересів, комплексність перевірок, нагляду, моніторинг. В Україні регулювання ринку цінних паперів забезпечується як з боку Нацкомфінпослуг, так і НБУ, тобто 2 державні інституції вважаються регуляторами. НБУ здійснює регулювання операцій банків з цінними паперами, є депозитарієм для ОВДП, тобто установою, яка веде централізований облік ОВДП в бездокументарній формі. Запропоновано в систему регулювання ринку цінних паперів включати інструментарій, який базується на визначенні важелів, методів і форм, відповідному інформаційному та нормативно-правовому забезпеченні. Подальші дослідження повинні спрямовуватися на розробку загальних підходів до ефективного регулювання ринку цінних паперів в контексті визначення кількісних та якісних параметрів для учасників ринків фінансових послуг й досліджень щодо відповідності існуючих нормативно-правових актів директивам ЄС і принципам ефективного нагляду та контролю.

The article discusses theoretical approaches to revealing the essence of the definition of «investment security». Investment security considered as a state of investment support of the country's economy, its resource capacity for expanded reproduction and modernization, attractiveness for investment in real and potential risks, threats and dangers. Investment security is a component of financial security, which in turn is an important component of the country's economic security. The main task of investment security is the formation of investment resources for the development of the country's economy, taking into account risks and threats. To assess the country's investment security, it is advisable to apply a comprehensive approach that would take into account its various aspects. Methodological tools have been developed and the level of investment security of Ukraine has been assessed and based on indicators that reflect: 1) ability to reproduce; 2) economic growth; 3) sources of investment. The quantitative value of these indicators allowed calculating the integrated indicator of investment security of Ukraine and noting that its level can be low, medium and high. On the authors position the low level of investment security signals the low investment attractiveness of the country's economy, significant imbalances in investment sources and lack of investment for expanded reproduction of fixed assets on an innovative basis. The average level of investment security reflects the satisfactory pace of investment in the country's economy and low use of the potential of financial intermediaries in investment activities. A high level of investment security, which guarantees expanded reproduction, economic growth and attracting the potential of the financial system in the investment process. The value of the integrated indicator of investment security of Ukraine for 2015-2019 is calculated. Testified to significant threats to economic growth and low rates of investment in the economy. The proposed methodology is comprehensive and allows assessing the level of investment security at the macro level.

The essence of the category «financial and economic security of the enterprise» as a universal and comprehensive definition, based on the system of identification, assessment, minimization of potential and real risks, threats and dangers, maximizes performance, business value, protects the interests of all participants in the production and economic process . The level of financial and economic security of the enterprise is assessed in quantitative and qualitative terms in a dynamic dimension. The author's approach to the method of assessing the level of financial and economic security of the enterprise based on the indicator approach, which allows to differentiate the following levels of security: high, satisfactory, unsatisfactory, critical. The algorithm of indicator assessment of financial and economic security determines the weights for the main subgroups, taking into account their importance and the level of impact (positive, negative) on financial and economic security. The high level of financial and economic security of the enterprise provides resistance to threats and dangers, the ability to selffinance, implement current and strategic plans. A satisfactory level of financial and economic security of the enterprise indicates that the problems are potential, real risks and threats do not affect the ability of the enterprise to pay its obligations. Unsatisfactory level of financial and economic security of the enterprise shows the existing real crisis phenomena and threats, the level of solvency of the enterprise is low, requires reactive management to overcome threats and dangers. The critical level of financial and economic security of the enterprise confirms the signs of insolvency, inability to repay obligations, threats and dangers are real, can lead to bankruptcy or reorganization. As partial components, security indicators are proposed: property status, liquidity, financial stability, business activity, profitability. The practical implementation of this technique was carried out using the actual data of PJSC «Carlsberg Ukraine» for 2016–2020. and identified a high level of financial and economic security of the entity. It is noted that the company has reserves for economic growth, increase of own capital and potential, its activity is balanced, financial stability is high.