Розглянуто філософську осмислення важливих аспектів людського буття, пов'язаних з поширенням фотографії в сучасному суспільстві. Особливу увагу звернено на застосування методологічних принципів постструктуралізму, завдяки яким фотографія постає як вияв нової антропологічної реальності, що сформувалася в межах європейської культури. Показано, як у творах з філософії фотографії віддзеркалюється індивідуальний досвід перебування людини в світі. Автори демонструють конструктивні можливості структурної методології, яка дає змогу виявляти ті аспекти буття сучасної людини, які не надаються традиційним засобам філософського аналізу.