An issue related to using cable products for building structures is to ensure their stability and durability when operating within wide limits. Therefore, the object of research was a change in the properties of the polymer sheath of the cable during the formation of a swollen coating layer under the influence of high temperature. It is proved that in the process of thermal action on the flame retardant coating, the process of thermal insulation of the cable involves the formation of particulate products on the surface of the sample. Under the action of the burner flame, a temperature was reached on the surface of the sample, which led to a swelling of the coating of more than 16 mm. The measured temperature on the inverse surface of the sample was no more than 160 °C, which indicates the formation of a barrier for temperature. In this regard, a calculation and experimental method for determining thermal conductivity when using a flame retardant as a coating has been developed, which makes it possible to estimate the coefficients of temperature conductivity and thermal conductivity under high-temperature action. According to the experimental data and established dependences, the coefficients of temperature conductivity and thermal conductivity of wood were calculated, which are 214.4·10–6 m2/s and 0.62 W/(m∙K), respectively, due to the formation of a heat-insulating swollen layer. The maximum possible temperature penetration through the thickness of the coating was assessed. A temperature was created on the surface of the sample, which significantly exceeds the ignition temperature of the polymer sheath of the cable, and, on a non-heated surface, does not exceed 160 °C. Thus, there is reason to argue about the possibility of directed adjustment of the fire protection processes of an electrical cable by using coatings capable of forming a protective layer on the surface of the material, which inhibits the rate of heat transfer.

Проблема. Досвід застосування раніше розроблених національних стандартів, якими встановлено технічні вимоги і методи випробування піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж, вказує на високу ймовірність одержання недостовірних даних та низької відтворюваності результатів випробувань з визначення їх фізико-хімічних властивостей та експлуатаційних характеристик. Наслідками цього може бути неналежний рівень протипожежного захисту об’єктів стаціонарними системами пінного пожежогасіння, а також неналежна ефективність піноутворювачів, використовуваних для гасіння пожеж пересувною протипожежною технікою. Це в свою чергу може стати причинами неможливості їх гасіння, збільшення матеріальних збитків аж до повного знищення об’єкта протипожежного захисту, травмування та загибелі людей, а також додаткової шкоди довкіллю.Мета. Метою роботи було виявлення причин одержання недостовірних даних під час випробування піноутворювачів для гасіння пожеж, а також шляхів підвищення достовірності і відтворюваності результатів їх випробувань з розробленням відповідної нормативної бази.Методи дослідження. Дослідження передбачали аналіз існуючої нормативної бази та наукових публікацій за напрямками досліджень, а також проведення експериментальних досліджень з визначення показників якості піноутворювачів для гасіння пожеж за стандартизованими, а також нестандартизованими методиками включно з розробленням таких методик.Основні результати дослідження. В результаті проведених досліджень виявлено причини одержання недостовірних даних та низької відтворюваності результатів випробувань з визначення ряду показників якості піноутворювачів для гасіння пожеж та їх робочих розчинів, а також обґрунтовано заходи з їх усунення. Крім того, розроблено нову, а також підтверджено придатність існуючої методики дрібномасштабних випробувань з визначення вогнегасної ефективності повітряно-механічної піни, генерованої з робочих розчинів піноутворювачів, для обґрунтування нормативної інтенсивності їх подавання під час гасіння горючих рідин. В рамках апробації цих методик визначено рекомендовану інтенсивність подавання робочих розчинів піноутворювачів під час гасіння біодизельного палива та його сумішей з нафтовим дизельним паливом. Удосконалено існуючі та розроблено нові нормативні документи щодо випробування і застосування піноутворювачів для гасіння пожеж, якими передбачено користуватися до остаточного переходу на європейську нормативну базу.Висновки. Виявлено причини одержання та запропоновано шляхи усунення недостовірних (хибних) результатів під час визначення окремих фізико-хімічних характеристик піноутворювачів, піноутворювальної здатності їх робочих розчинів, а також її вогнегасної ефективності та ізолювальної здатності. Завдяки використанню бензину-розчинника для гумової промисловості “Нефрас С-2-80/120” – рідини з більш стабільним, ніж автомобільний бензин, хімічним складом і показниками якості – як пального досягнуто підвищення достовірності результатів визначення вогнегасної ефективності та ізолювальної здатності піни як ключових показників якості піноутворювачів для гасіння пожеж. Ці результати є важливим складником підвищення рівня протипожежного захисту об’єктів стаціонарними системами пінного пожежогасіння, а також ефективності гасіння пожеж пересувною протипожежною технікою.

Вступ. В Україні існує ряд проблем, пов’язаних з регламентацією порядку застосування і випробування піноутворювачів для гасіння пожеж. Зокрема, широке розмаїття видів і марок піноутворювачів різної хімічної природи та призначення, порядок поводження з якими невідомий працівникам пожежно-рятувальних підрозділів, зумовлює фактичну неможливість реалізації потенціалу сучасних вогнегасних речовин і, відтак, максимізації ефективності гасіння пожеж.Мета та задачі досліджень. Метою роботи було обґрунтування положень та розроблення проекту нормативного документа про поводження з піноутворювачами для гасіння пожеж (їх транспортування, зберігання, періодичний контроль якості, застосування та утилізація) на всіх етапах життєвого циклу.З цією метою необхідно було систематизувати наявні дані щодо класифікації, номенклатури показників якості, технічних вимог та методів випробувань піноутворювачів для гасіння пожеж, а також проаналізувати чинні нормативно-правові документи стосовно безпеки праці, охорони здоров’я та довкілля.Методи. Для досягнення поставленої мети та виконання задач досліджень використано аналітичний метод. Зокрема, проаналізовано літературні дані щодо специфіки та ефективності піноутворювачів різних типів під час гасіння пожеж, їх класифікацію та нормовані показники якості, регламентовані стандартами, результати раніше проведених досліджень, та обґрунтовано структуру розроблюваного нормативного документа.Результати дослідження. Опрацьовано нормативні документи, наукові публікації, а також вітчизняний ринок піноутворювачів для гасіння пожеж, пінозмішувачів і стволів-генераторів піни. За цими даними розроблено проект національного стандарту щодо поводження з піноутворювачами, використовуваними для гасіння пожеж із застосуванням пересувної протипожежної техніки, опис основних положень якого подано в статті.Висновки. Прийняття пропонованого документа сприятиме більшій обґрунтованості вимог, встановлюваних до піноутворювачів під час їх закупівлі, уточненню порядку їх зберігання в пожежно-рятувальних підрозділах, а також подальшому удосконаленню системи контролю якості піноутворювачів та підвищенню ефективності гасіння пожеж із застосуванням пересувної протипожежної техніки. Надалі необхідно провести додаткові дослідження з метою оцінювання кореляції між показниками вогнегасної ефективності піни і класами піноутворювачів. Це забезпечить додаткове зниження витрат на оцінювання якості піноутворювачів, а також науково обґрунтовує вибір піноутворювачів для протипожежного захисту об’єктів залежно від їх специфіки і наявних горючих рідин.