The article deals with the basic concepts and basic tendencies of the digital economy. The state and prospects of the development of the digital economy in Ukraine are analyzed. These processes contain both risks and prospects. Therefore, the development of the digital economy should be seen as an element of a social development strategy that needs due attention from academics and experts. In January 2018, the Cabinet of Ministers of Ukraine approved the Concept of Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 and approved a plan of measures for its implementation. The document emphasizes that the path to the digital economy and digital society of Ukraine lies through the domestic market for the production, use, and consumption of information and communication technologies and digital technologies. Currently, in Ukraine, the market of information products and services is at the stage of formation. At the same time, the tasks of identifying specific practical legal, regulatory (organizational), economic and financial infrastructural mechanisms for the development of the «digital society» that would facilitate the rapid development of the digital economy remain unresolved.

The content of the definitions of the efficiency of government is analyzed. Administrative efficiency is considered in the context of the subject field of public administration science. The methods and models of research of competitiveness of countries are presented. It is shown that competitiveness as an analytical tool provides an opportunity to study the efficiency of public ad- ministration. Administrative efficiency is a factor in increasing the competitive- ness of the country. It is noted that the task of administrative efficiency as an in- dicator is a reflection of the understanding of the activities of institutions, which depends on the efficiency and behavior of both public and private participants. This is the legal and administrative framework within which individuals, firms and governments interact with one another. It determines the quality of state institutions. Through this tool, the country affects the competitiveness of the country, the growth of the economy and the welfare of society. Ineffective state governance is not only a widespread phenomenon, which is associated with high costs for society, but rather often due to the lack of accepted models of efficiency analysis, it leads to irresponsibility. Therefore, the introduction and dissemina- tion in the practice of research, analysis and advising on the achievements of the scientific theory of public administration, in particular, the results of in-depth research on competitiveness, not only economic indicators, but also the assess- ment of the implications of socio-political and managerial phenomena and pro- cesses that are important for the stable development, will promote occupation of the leading place scientific management (management) independent of political ideology. It is noted that today matrix methods play an important role in the strategic analysis of politics. However, they all need complete and reliable infor- mation regarding the state of the state policy segment, strengths and weaknesses. In this regard, the construction of matrices should be accompanied by constant work on the collection of information, which in our time is not implemented on a systematic basis.

Досліджено концепт «хронополітика», як форму рефлексії часового аспекту політичних трансформацій, зокрема, у контексті освітньої політики держави. Аналіз розумінь «хронополітики», розкриття форм її прояву в політичному бутті загалом та у контексті освітньої політики, розкриває методологічний, суспільно-світоглядний зміст та потенціал. Встановлено, що хронополітика-це комплекс досліджень, присвячених неоднорідності історичного та політичного часу, який включає моделювання односпрямованих стадіальних процесів в історії суспільств та аналіз циклічних або хвилеподібних тенденцій в різних сферах життя суспільств. Незважаючи на те, що дискусії щодо предмета, методів, базових категорій хронополітики досі тривають, а її проблемне поле різноманітне, наголошується, що можливості хронополітики для аналізу освітньої політики-це насамперед аналіз політичних інститутів і процесів-політичної структури, політичних суб'єктів, часові умови прийняття політичних та управлінських рішень, які обговорюються в контексті хронополітичного вивчення історичних форм політичної організації. Показано, що аналіз освітньої політики держави через можливості політичного часу дозволяє поглибити розуміння політемпоральності політичних процесів і природи «інституційних пасток». Проте зауважується, що має бути чітке розуміння, в яких умовах цю методологію можна застосовувати і де вона дає результати в порівнянні з аналогами, а де її слід застосовувати обережно або разом з іншими, або не застосовувати взагалі. З'ясовано, що хронополітика функціонально і конструктивно доповнює понятійно-категоріальний апарат як політичної науки, так і науки державного управління. На переконання автора, державне управління, як наука, невиправдано мало звертається до цієї методології.

No abstract