Актуальність. В усьому світі відзначається підвищена цікавленість до проблеми розумової відсталості в різних аспектах. Роль фізичної терапії розумово відсталих дітей полягає в корекції рухової сфери, у підвищенні рівня здоров’я й фізичної підготовленості, у позитивному впливі на психоемоційний стан. Мета дослідження – проаналізувати вплив засобів фізичної терапії на морфофункціональний стан та дрібну моторику хлопчиків 7– 8 років із легкою формою розумової відсталості. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні, за пого- дженням батьків, узяли участь вісім хлопчиків віком 7–8 років із діагнозом за МКХ-10 – дебільність, F70 – легка розумова відсталість. Під час дослідження використовувались теоретичні методи дослідження, клінічний огляд, анкетування, опитування, антропометричні методи, функціональні методи, діагностика рухових функцій. Результати дослідження. За час експерименту, який тривав вісім місяців, показники фізичного розвитку й функціонального стану хлопчиків 7–8 років зазнали позитивних змін. Порівняльний аналіз показників розвитку дрібної моторики хлопчиків після експерименту показав значне покращення результатів тестування. Так, під час виконання тесту «Скласти мозаїку» різниця в показниках до й після проведення експерименту становила 2 бали, при <0,001; «Розкладання» та «Застібування ґудзиків» поліпшилося на 1,5 бали при p<0,001; «Шнуру- вання» і «Знайти квасолину» на 1,75 бала, при p<0,001; «Лови кульку» – на 1,25 бала при p=0,001; «Пересипання» – на 1 бал, при p=0,008; «Конструювання з паличок» – на 1,88 бала, при p<0,001. Висновки. Запропонована програма фізичної терапії позитивно вплинула на фізичний розвиток, стан серцево-судинної, дихальної систем і розвиток дрібної моторики хлопчиків 7–8 років із розумовою відсталістю легкої форми, що вказує на можливість їх розвитку при своєчасній спеціально спрямованій корекції.
