The article examines the peculiarities of cultural practices among Ukrainian youth in the conditions of a full-scale war. The research identified the most popular cultural practices among Ukrainian youth. It revealed the obstacles that prevent young people from attending cultural events more frequently. Special attention was given to identifying the most desired cultural services. Based on the respondents' answers, a matrix of cultural needs satisfaction was formed, which established a zone of cultural needs deficit. This zone represents those needs that have the highest demand among young people but remain unsatisfied. It includes festivals, cultural-historical excursions, comedy concerts, evenings, art exhibitions, and public lectures. The study also revealed the specifics of consuming cultural online products among young people and the level of demand for cultural events of this format. It was also found that almost every fifth young Ukrainian is currently involved in volunteer projects in the cultural sphere. However, nearly half of the surveyed youth do not participate in such events but express a desire to get involved. This indicates that young people have a demand for participation in volunteer cultural projects, and therefore, it is important to involve youth in various initiatives for the reconstruction and development of Ukrainian culture as a significant agent of social change.

In this paper, we analyze the differences in value orientations of the first year students of the speciality «Sociology» of three Ukrainian universities in 2016: Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv), V.N. Karazin Kharkiv National University (Kharkiv) and Lesya Ukrainka Eastern European National University (Lutsk); universities represent respectively the central, eastern and western parts of the country. A full survey was conducted using the questionnaire method, the questionnaire contained a block of evaluation of value orientations according to the Schwarz method PVQ21. The authors analyzed 10-factor and 7-factor models and statistically significant differences for each of them. For the 10-factor model such differences were found for factors: Tradition, Hedonism, Achievement, Power and Stimulation; for the 7-factor – for Hedonism, Stimulation, Conformity-Tradition and Self-affirmation. It turned out that regional differences are more significant between the West (ENU) and the Center (KNU) and the East (KhNU) than between the Center (KNU) and the East (KhNU). The fixed difference between the value orientations of students of different universities is interpreted by the authors as the embodiment of inter-regional differences in value-normative systems, way of life and worldview.

У статті розглянуто пізнавальні можливості факто­ріаль­ного дизайну під час дослідження факторів, що впливають на електоральний вибір кандидата в депутати Верховної Ради по мажоритарному округу. У фокусі статті перебуває розгляд теоретичних концепцій електорального вибору та виокрем­лення його детермінантів. На прикладі емпіричних досліджень, що були проведені в Україні, проілюстровано доцільність використання встановлених факторів для дослідження електо­раль­ного вибору українських виборців. Також у статті відображено результати пілотного дослідження, реалізованого за допомогою методу факторіального опитування, що вста­новило значущість таких факторів вибору кандидата, як ставлення виборця до партії, що підтримує кандидата; особиста симпатія до кандидата; оцінка спроможності кандидата якнайкраще розв’язати проблеми округу; та шансів кандидата на перемогу. Водночас ми не знайшли підтвердження значу­щості впливу фактора схвалення найближчого оточення на вибір кандидата в депутати. Окрім того, у роботі наведено свідчення можливої гетерогенності впливу встановлених факторів у розрізі груп із різним рівнем зацікавленості політикою й частотою обговорення політичних питань із близькими. Запропоновано можливі напрями продовження дослідження факторів електорального вибору.