No abstract

The article dwells on to the study of the responsibility of future specialists of socionomic professions as an important indicator of their digital competence. The role of responsibility as a vital indicator of digital competence of future specialists of socionomic professions was determined, which determines their conscious and responsible activities in the context of obtaining and disseminating information in the digital space, promoting both their own psychological safety alongside psychological safety of other members of the digital community. The results of an empirical study were highlighted, which revealed an insufficient level of both responsibility and cognitive-operational components of digital competence for a significant number of future specialists in socionomic professions. Gender differences in the manifestations of responsibility of future specialists depending on the gender are characterized according to which the female respondents were slightly more responsible for the consequences of dissemination of information than male specialists. The expediency of promoting the development of responsibility of future specialists of socionomic professions as an indicator of their digital competence is stated, which can be provided in a specially organized psychological training.

52)-25-40 УДК 376 Горова Олена Олександрівна, доктор психологічних наук, доцент, світи професор кафедри психології управління інституту післядипломної о Центрального ДЗВ Киї О «Університет менеджменту освіти». в, Україна.

No abstract

У статті представлено результати емпіричного дослідження осмисленості життя учнів професійно-технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Розглянуто сутність дефініції «лідерський потенціал». Наведено результати дослідження особливостей осмисленості життя учнів професійно- технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Осмисленість життя вивчалася за методикою Д. Леонтьєва «Сенсожиттєві орієнтації», яка дала змогу виявити не лише загальний показник, а й окремі його індикатори. Констатовано недостатні рівні як осмисленості життя, так і лідерського потенціалу для доволі значної частини (близько двох третин) досліджуваних учнів. Виявлено гендерно- вікові особливості досліджуваних феноменів. Щодо осмисленості життя констатовано вищі його рівні у представниць жіночої статі, особливо старших за віком. Особливо яскраво дані відмінності проявляються за параметрами «цілі у житті» і «локус контролю-Я»: лише дещо більше десятої частини досліджуваних учнів уважають, що мають достатньо сил, щоб контролювати власне життя і будувати його за власним вибором. Стосовно лідерського потенціалу виявлено високий його рівень лише у десятої частини досліджуваних учнів професійно-технічних навчальних закладів. За результатами дисперсійного аналізу виявлено вплив осмисленості життя на рівні лідерського потенціалу: чим вищі показники осмисленості життя учнів ПТНЗ, тим вищим є рівень лідерського потенціалу. Окреслено доцільність створення спеціальних психологічних умов у процесі навчання у закладі професійно-технічної освіти, що сприятимуть зростанню як осмисленості життя учнів, так і їхнього лідерського потенціалу.