Теоретичні та практичні аспекти обліку і аналізу дебіторської заборгованості у сфері інформації та телекомунікаційАнотація. Діяльність підприємств завжди супроводжується розрахунками, які призводять до виникнення дебіторської чи кредиторської заборгованості. Стаття присвячена актуальним питанням обліку та аналізу дебіторської заборгованості у сфері інформації та телекомунікацій. Вітчизняним законодавством визначено поняття дебіторської заборгованості, критерії визнання та оцінки, класифікація. До дебіторської заборгованості відносять суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Виходячи з цього, можна стверджувати, що дебіторська заборгованість -це сума боргу, що належить підприємству від юридичних і фізичних осіб за результатами їх господарських взаємовідносин. Метою статті є визначення сутності дебіторської заборгованості; виокремлення класифікаційних ознак, за якими вона групується; методи аналізу, які дозволяють розробляти стратегічні рішення в процесі управління нею. Визначено завдання щодо управління дебіторською заборгованістю, її основні напрями і об'єкти. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розроблених рекомендаціях і пропозиціях щодо удосконалення теоретичних основ обліку та аналізу дебіторської заборгованості. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в діяльності підприємства щодо ефективної організації обліку та аналізу дебіторської заборгованості. Ключові слова: дебіторська заборгованість; розрахунки; аналіз дебіторської заборгованості; управління дебіторською заборгованістю.
Облік екологічних витрат у системі управління підприємством в умовах сталого розвитку Анотація. Стаття присвячена проблемним питанням обліку екологічних витрат у системі управління підприємством в умовах сталого розвитку. Вітчизняне законодавство не надає трактування поняттям «екологічний облік» та «облік екологічних витрат». З огляду на це, ведеться серйозна полеміка між науковцями та фахівцямипрактиками щодо необхідності виокремлення обліку екологічних витрат та відображення його у складі бухгалтерського. Питання є актуальним та вимагає ґрунтовного дослідження і закріплення теоретичних основ та запровадження практики ведення обліку екологічних витрат. Метою статті є визначення сутності екологічних витрат та їх класифікації, обґрунтування необхідності ведення їх обліку в системі управління підприємством в умовах сталого розвитку. Визначено завдання обліку екологічних витрат. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наданні пропозицій щодо удосконалення теоретичних основ обліку екологічних витрат. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання пропозицій щодо класифікації витрат при веденні обліку екологічних витрат у системі управління підприємством. Тематика має перспективи подальшого дослідження в напрямі вдосконалення обліку екологічних витрат з метою ефективного управління. Ключові слова: екологічна діяльність; сталий розвиток; екологічний облік; витрати; екологічні витрати; класифікація витрат; облікова політика; система управління підприємством; охорона навколишнього середовища.
Стаття присвячена актуальним питанням підходів до здійснення обліку власного капіталу підприємства та проведення його аудиту. У теперішній час, коли більшість підприємств мають недержавну форму власності, власний капітал набуває важливе економічне значення, бо показує кількість власних засобів підприємства, які знаходяться у його розпорядженні та представляють собою фонди та резерви. Економічна важливість власного капіталу підприємства і багатогранність його структури становить необхідність ведення правильного та достовірного обліку, здійснення будь-яких форм контролю. Величина власного капіталу може відбиватися на іміджі та інвестиційній привабливості суб’єкта господарювання. Проте, постійних розвиток форм підприємства та розвиток нових форм ведення бізнесу вимагають нового дослідження особливостей формування власного капіталу на підприємствах різних організаційно-правових форм.
Війна в Україні призводить до масштабних руйнувань і пошкоджень активів підприємств, а також до відсутності можливості доступу до них, внаслідок чого неможливо здійснити контроль та визначити рівень пошкоджень та руйнувань, і, відповідно, визначити балансову вартості втрачених активів підприємства. У статті розглядаються нормативно-правові акти та особливості ведення бухгалтерського обліку в умовах війни щодо обліку об’єктів основних засобів та аналізу їхньої вартості з висвітленням проблемних аспектів, які спричиненні веденням воєнного стану в Україні. Досліджені питання примусового відчуження майна або вилучення майна в умовах повномасштабної війни; проведення інвентаризації у випадку знищення чи пошкодження основних засобів підприємств; процедури обліку майна, що залишилося на тимчасово окупованій території та доцільність використання зменшення корисності таких активів або віднесення їх не окремі рахунки бухгалтерського обліку чи на позабалансові рахунки.