The research studied the effectiveness of a three-stage Seamless Learning Model with Enhanced Web-Quizzing based on the intensive use of sets of quizzes created in different web-based quiz generators. The findings revealed  that continuous testing using diagnostic, formative, benchmark and summative quizzes, administered at the three stages - familiarisation, formation and assessment, applying such features of seamless learning as learning in various contexts, ubiquitous access to digital learning resources and quizzes, combination of teacher-guided learning, self-directed and collaborative learning, and switching between various learning activities can be an efficient teaching technique in higher education having positive effect on academic performance, motivation, learners’ approaches to studying and course engagement. The testing effect was investigated on the summative tests taken at the end of the three different academic courses. The results showed that online quizzes applied primarily as learning tools with the emphasis on information retrieval and retention resulted in the higher achievements of the experimental group students. The survey conducted with Biggs’s Revised Two-Factor Study Process Questionnaire (R-SPQ-2F) showed the changes in the learners’ motives and approaches to studying revealed in students’ active participation in in-class and out-of-class activities, mastering of the material through understanding rather than mechanical memorizing, the search for additional information and increased attendance. The engagement of the experimental group students in the new quiz-enhanced settings was examined focusing on emotional, skills, participation and performance engagement aspects.

The article describes current problems of students' life quality connected with online learning caused by Covid-19 pandemic and related quarantine. Since online learning can be considered stressful, and that pandemics and quarantine restrictions increase its impact on students' emotional and mental health as a basis for their quality of life, it is significant to discover their impact. The purpose of the research is to examine changing in students’ mental health during two periods of online learning. 258 students of Yaroslav Mudryi National Law University (Ukraine) became the sample group. Quantitative and qualitative methods have been used to achieve the purpose. The results have revealed that a rate of stress and an anxiety level among students have grown drastically comparing the first and the second online learning periods. The major conclusion is that experiencing stress, caused by online learning in terms of the pandemic and quarantine, a persons’ psychological well-being is badly influenced and can lead to depression. Practical recommendations to reduce stress and psychological problems have been proposed.

No abstract

Статтю присвячено проблемі медіації як особливого виду мовленнєвої діяльності та ролі медіативної компетентності в професійно-орієнтованому мовленні студентів, котрі вивчають англійську мову як фах. Обрана тема є актуальною, оскільки медіація певний час асоціювалася з усним та письмовим перекладом, і роль цього виду комунікативної діяльності в професійно-орієнтованому мовленні майбутніх учителів англійської мови залишалася невизначеною. Метою цієї наукової розвідки є розгляд основних видів медіативної діяльності в процесі навчання англійської мови як фаху та визначенні ролі медіативної компетентності в професійно-орієнтованому мовленні майбутнього вчителя англійської мови.З позицій міждисциплінарного підходу, теоретичне підґрунтя для вивчення цього явища склала теорія про соціальне опосередкування психічної діяльності людини за допомогою таких медіативних інструментів як знак, символ, слово та міф. У статті висвітлено сутність терміну «медіація» в руслі Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, де визначено її прикладну спрямованість і наведено дескриптори медіативної компетентності в різних видах мовленнєвої діяльності, а також зазначено види й стратегії здійснення цього посередництва та його функції у формуванні міжкультурної, плюрилінгвістичної та інших компетенцій.Уточнено зміст медіативної іншомовної компетентності, визначено форми спілкування та види мовного посередництва, яким доцільно навчати здобувачів освіти. Ураховуючи, що основною метою медіації в її традиційному значенні є налагодження взаєморозуміння для досягнення мети спілкування, з'ясовано, що метою формування медіативної компетентності майбутніх учителів англійської мови є набуття здобувачами освіти умінь і навичок, які б сприяли успішній взаємодії між комунікантами в умовах безпосередньої чи опосередкованої комунікації засобами іноземної мови. Запропоновано види робіт для практичних і теоретичних фахових дисциплін, які сприяють усвідомленню студентами якостей та умінь успішного медіатора.Ключові слова: викладання англійської мови як іноземної, медіативна компетентність, медіація тексту, медіація понять (смислів), медіація соціальної взаємодії, формування іншомовної мовленнєвої компетентності у медіації, види та форми мовного посередництва.

The paper examines linguistic and functional peculiarities of an English gastronomic (food, culinary, gluttonic) discourse within a literary text. The observations are based on the novel "Tuscany for Beginners" by Imogen Edwards-Jones.An English gastronomic discourse has recently become a focus of many philological studies. The particular scope of research is made up of compositional features of a gastronomic discourse as a personality oriented kind of interaction connected with the concepts of "food" and "eating". Scholars examine its ethnic and cultural manifestations, verbal realizations, speech and written genres that represent food discourse. In addition, there are theoretical provisions for classifications of gluttonic vocabulary and terminology as well as analysis of their semantic features. Also a gastronomic discourse is viewed as a particular linguosemiotic space with the reference to its lingual presentational features. A specific investigative perspective is outlined in cognitive linguistics that discusses gastronomic discourse as a means of cognition and categorizing the reality.The research undertaken enables the author of the given paper to highlight the peculiarities of a food discourse on various compositional layers of I. Edwards-Jones' novel, to single out lexico-semantic groups of the vocabulary items that verbalize the culinary discourse in the book, to determine the means that fictionalize the type of discourse under consideration. The recipe texts included in the novel's texture also acquire features of a literary work. They become attributed with subjective presentation, additional pragmatic, linguocultural and stylistic connotations. Due to the gastronomic discourse the writer ridicules ethnic stereotypes concerning eating habits and preferences. Cross-cultural markers of the text are present in the authentic food names (mostly Italian) that promote the overall bilingual narration, recipes' presentation as well the diary's entries of the book. On conducting the research the author arrives at the conclusion that the food discourse in the novel can be viewed a poly-functional phenomenon.